Гай Фонтей Капітон (консул 67 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Гай Фонтей Капітон
Народився 1 століття
Помер 68
Нижня Германія, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов латина
Посада давньоримський сенатор[d] і консул
Батько Гай Фонтей Капітон
Брати, сестри Gaius Fonteius Capitod

Гай Фонтей Капітон (? — 68) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул 67 року.

Життєпис

ред. код

Походив з роду нобілів Фонтеєв. Син Гая Фонтея Капітона, сенатора та консула 59 року. Про молоді роки мало відомостей. По смерті батька отримав звання сенатора.

У 67 році його було обрано консулом разом з Луцієм Юлієм Руфом. Свої обов'язки виконував до березня, коли передав свої функції консулам-суффектам.

У 68 році був призначений імператорським легатом—пропретором до римської провінції Нижня Германія. На цій посаді придушив повстання вождя батаїв Клавдія Павла, а іншого вождя — Цивіліса — захопив у полон та відправив до Риму.

По смерті Нерона готував змову з метою захоплення влади, втім цьому завадили військові легати на чолі із Фабієм Валентом, які стратили Капітона. Ці дії схвалив новий імператор Гальба, спрямувавши новим намісником Авла Вітеллія.

Джерела

ред. код

(нім.)

  • Werner Eck: Die Statthalter der germanischen Provinzen vom 1.-3. Jahrhundert. Köln 1985, S. 129—131.
  • Emil Ritterling: Fasti des römischen Deutschland unter dem Prinzipat. Wien 1932, S. 53f.

Навігаційне меню