Гамула Ігор Васильович
І́гор Васи́льович Гаму́ла (17 лютого 1960, Ворошиловськ, сучасний Алчевськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР — 8 грудня 2021, Російська Федерація[1]) — радянський та український футболіст, півзахисник, пізніше — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1981).
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Ігор Васильович Гамула | |
| Народження | 17 лютого 1960 | |
| Ворошиловськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть | 8 грудня 2021 (61 рік) | |
| Російська Федерація | ||
| Зріст | 171 см | |
| Громадянство |  СРСР Україна Росія | |
| Позиція | півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1978−1979 1980−1981 1982−1984 1985−1988 1989 1990−1991 1992 | «Зоря» (Ворошиловград) СКА (Ростов-на-Дону) «Зоря» (Ворошиловград) «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону) «Атоммаш» (Волгодонськ) «Кристал» (Херсон) «Кристал» (Херсон) | 17 (1) 46 (8) 82 (7) 31 (0) 11 (2) 65 (18) 2 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1992 2001−2006 2007−2008 2009 2009−2011 2011−2014 2014 2014−2017 2018−2020 2021 | «Кристал» (Херсон) «Чорноморець» (Новоросійськ)  «Даугава» (Даугавпілс) «Дінабург» (Даугавпілс) «Закарпаття» (Ужгород) «Ростов»-м (Ростов-на-Дону) «Ростов» (Ростов-на-Дону) (в.о.) «Ростов»-м (Ростов-на-Дону) «Ростов» (Ростов-на-Дону) (сел.) «Геракліон» (Москва) | |
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Кар'єра гравця
Після «вильоту» луганської «Зорі» з вищої ліги СРСР був призваний на дійсну військову службу до лав Радянської армії, яку за звичаєм відомі спортсмени проходили в армійських спортивних клубах. Для лівого хавбека Гамули цим клубом став сусідній з Луганськом Ростов-на-Дону. У 1981 році у складі ростовського СКА здобув Кубок СРСР. В ті часи поруч із Гамулою в складі СКА виступали його земляки: Сергій Андрєєв, Олександр Заваров та Віктор Кузнецов. На погляд фахівців, не відзначався дисципліною — часто дозволяв собі порушувати спортивний режим (разом з Олександром Заваровим), був норовливий.[2][3]
Тренерська кар'єра
Свою тренерську кар'єру почав у 1992 році з херсонським «Кристалом».[4]
У 2001—2004 роках працював тренером російського «Чорноморця». Кілька разів був головним тренером команди: як головний тренер — з 7 травня до 26 липня 2003 року, як виконувач обов'язків головного тренера — з 17 листопада до 15 грудня 2002 року, з 24 грудня 2002 року до 13 лютого 2003 року, з 5 березня по 7 травня 2003 року, з 21 жовтня 2003 року по 29 січня 2004 року. Гамулі довелося по черзі змінювати Володимира Шевчука (15-23 грудня 2002 року), Валерія Четверика (13 лютого — 5 березня 2003 роки) і Сергія Павлова (26 липня — 21 жовтня 2003 року).
З червня до листопада 2007 року був головним тренером латвійської «Даугави» з Даугавпілса. Головною причиною відставки було непотрапляння команди в єврокубки.[5] У міжсезоння 2007/08 Гамула займав пост генерального директора іншого клубу з Даугавпілса — «Дінабург».[6] У серпні 2008 року, в середині чемпіонату Латвії, був призначений головним тренером «Даугави».[7] «Дінабург» і «Даугави» об'єдналися в єдину команду «Дінабург» для заявки на чемпіонат Латвії 2009 року. Гамула став головним тренером об'єднаної команди.[8] У березні 2009 року був звільнений з цієї посади[9][10]. З квітня[11] до червня[12] 2009 року був головним тренером «Даугави», яка виступала в Першій лізі.[11]
У 2009—2011 роках очолював «Закарпаття», з яким вилетів з елітного українського дивізіону. В цей період тренерської кар'єри здобув популярність завдяки своїм виступам на післяматчевих прес-конференціях команди.[13] З 10 січня до 12 грудня 2010 року пройшов 240-годинне навчання на тренерських курсах у Москві, де отримав ліцензію категорії «Pro».
19 липня 2011 року приступив до роботи в спортивному відділі клубу «Ростов» на посаді тренера-селекціонера.[14] 3 серпня 2011 очолив молодіжний склад «Ростова».[15]
З 14 березня 2012 року на телеканалі «Футбол» виходила програма «Один на один з Гамулою», в якій Гамула вів бесіду з запрошеними гостями.[16]
25 вересня 2014 року, після відставки Міодрага Божовіча, Гамула був призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова», де раніше обіймав посаду наставника молодіжної команди[17]. 29 вересня його затвердили на пост головного тренера ростовського клубу.[18] В кінці жовтня, відповідаючи на питання журналіста про можливу появу в команді Бенуа Ангбва, Гамула заявив, що в його команді вже є шість чорних.[19][20] Після цього один з південноафриканських футболістів клубу Сіянда Ксулу відмовився тренуватися через расистські висловлювання головного тренера.[21] У свою чергу віце-президент клубу Олександр Шикунов заявив, що конфлікт між тренером і футболістом вичерпано.[22] Попри це агент південноафриканського захисника підтвердив інформацію про можливий відхід Ксулу.[23] Ряд британських видань розтиражував висловлювання тренера, серед яких і його жарт про вірус Ебола. Проте Гамула вибачився перед своїми темношкірими футболістами.[24] 12 листопада контрольно-дисциплінарний комітет дискваліфікував головного тренера «Ростова» на п'ять матчів.[25][26] У середині грудня Гамула покинув пост головного тренера клубу, але продовжив працювати в ролі старшого тренера молодіжного складу «Ростова».[27]
Блогерство
25 грудня 2017 року запустив власний канал на YouTube.[28]
Титули та досягнення
- Володар Кубка СРСР: 1981
- Переможець другої ліги першості СРСР: 1985
Примітки
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гамула Ігор Васильович |
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Статистика в єврокубках на сайті КЛІСФ [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на порталі Sports.ru (рос.)
- Профіль на сайті ФК «Ростов» (рос.)
- Ігор Гамула: «Про футбол не забуваю» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Все отворачивались: «Гамула? Да он конченый!» (рос.)
- Как Заваров в молодости мог загубить карьеру, но вовремя спохватился [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |