Гаївка (Роздільнянський район)
Гаї́вка — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 604 особи.
село Гаївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Роздільнянський район | ||||
Громада | Степанівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51140150050060575 | ||||
Облікова картка | Гаївка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1836 (188 років) | ||||
Перша згадка | 1836 | ||||
Населення | ▼604 (01.01.2019)[1] | ||||
Площа | 2,658 км² | ||||
Густота населення | 221,97 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 67411 | ||||
Телефонний код | +380 4853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°54′41″ пн. ш. 29°55′20″ сх. д. / 46.91139° пн. ш. 29.92222° сх. д. 29°55′20″ сх. д. / 46.91139° пн. ш. 29.92222° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 29 м | ||||
Водойми | Кучурган | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Історія
У 1856 році в поселені Гаївка поміщика Гаюса було 6 дворів[2].
В 1887 році у селищі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 64 чоловіків та 71 жінка[3].
У 1896 році на хуторі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 10 дворів, у яких мешкало 47 людей (24 чоловіка і 23 жінки); при селищі Наксія[4].
На 1 січня 1906 року на хуторі Гаївка Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване в долині Кучургану ліворуч течії, були десятинники при економії С. І. Гаіоса; проживали малороси; існували колодязі; 22 двори, в яких мешкала 81 людина (43 чоловіків і 38 жінок)[5].
У 1916 році на хуторі Гаївка Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 69 людей (35 чоловік і 34 жінки)[6].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Гаївка Ново-Петрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 26 домогосподарств. Для 12 домогосподарів рідною мовою була українська, 8 — російська, 5 — німецька, 1 — болгарська. В селищі 133 людини наявного населення (62 чоловіка і 71 жінка). Родина домогосподаря: 60 чоловіків та 67 жінок (3 родички, 2 найманих працівники, мешканці та інші — 1 жінка)[7].
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[8].
На 1 вересня 1946 року хутір Гаївка входив до складу Марківської сільської Ради[9].
У першій половині 1960-х років до складу Гаївки увійшов колишній хутір Підгірний (у минулому до 07.09.1946 — Болгарка[9]) та село Товстуха.[10]
На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Петровського[11].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 536 осіб, з яких 242 чоловіки та 294 жінки.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[13]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 85,42 % |
російська | 9,49 % |
молдовська | 1,53 % |
гагаузька | 0,17 % |
інші | 3,39 % |
Примітки
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |