Городнє (Ковельський район)

село в Любомльському районі Волинської області України

Городне (пол. Horodno) — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Любомльської ОТГ. Перша писемна згадка — 1487 рік. Населення становить 713 осіб, площа села — 2,18 км².

село Городне
ГербПрапор
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьВолинська область
РайонКовельський район
ГромадаЛюбомльська міська громада
Облікова карткакартка 
Основні дані
Засноване1487
Населення713
Площа2,18 км²
Густота населення327,06 осіб/км²
Поштовий індекс44327
Телефонний код+380 3377
Географічні дані
Географічні координати51°16′17″ пн. ш. 24°07′41″ сх. д. / 51.27139° пн. ш. 24.12806° сх. д. / 51.27139; 24.12806 24°07′41″ сх. д. / 51.27139° пн. ш. 24.12806° сх. д. / 51.27139; 24.12806
Середня висота
над рівнем моря
191 м
ВодоймиГородненське
Місцева влада
Адреса радивул. Української Армії, 2, м. Любомль, Любомльський р-н, Волинська обл., 44301;
староста — вул. Матиюка, 17, с. Куснища, Любомльський р-н, Волинська обл., 44326
Карта
Городне. Карта розташування: Україна
Городне
Городне
Городне. Карта розташування: Волинська область
Городне
Городне
Мапа
Мапа

CMNS: Городнє у Вікісховищі

Географія

Городне знаходиться в північній частині Любомльської громади, розташоване на північний схід від центру громади на віддалі 8 км по прямій лінії. Землі села, від земельних територій сіл Почапи і Чорноплеси до земельної території села Куснища, простягаються на віддаль до 12-15 км. Межує з півночі — із селами: Скрипиці, Масловець і Головно, із заходу — із селом Куснища, з південного заходу — із селом Бірки, з півдня — із селом Скиби, на південний схід із селом Підгородне, на схід — із селами Почапи та Чорноплеси.

Історія

Перша виявлена на сьогодні писемна згадка про село припадає на 1487 рік. Ця згадка знаходиться в архівній справі Terrstria Chelmensia Decreta (2-25 k. 115) Державному архіві в Любліні (Archiwum Państwowe w Lubline).

У 1487 року селом Городном володів боярин на ім'я Василій. У 1515-1798 роках село було одночасно власністю декількох господарів, переважно поляків чи євреїв.

В 1745 році в Городному побудована церква святого апостола Луки, яка була перебудована в 1859 році через малу місткість. З 1956 року цей храм — пам'ятка архітектури місцевого значення.

З 1798 до 28 вересня 1874 року Городне належало поміщикам Ручинським. Після них селом володів генерал-лейтенант Крилов, а з 1880 року — генерал-майор П. П. Чичерін. З 1882 року села Городне і Кізя переходить у власність дворян Сухомліних.

В 1926 році було створено українське прокомуністичне робітничо-селянське об'єднання під назвою «Сельроб». За часів німецького окупаційного режиму в роки німецько–радянської війни (26 червня 1941 — 20 липня 1944 рр.) було вивезено понад 100 чол., пограбовано 93 селянських сім'ї, 2/3 села спалено, 5 сімей замордовано і закатовано. Під час війни діяли загони УПА, в котрих було немало місцевих селян.

В післявоєнний 1948 рік було відновлено колгосп «ім. Молотова», а коли у 1959 році до нього було приєднано колгоспи сіл Масловець і Скрипиці, його перейменували на «Шлях Леніна». Цей колгосп був розформований у 1973 році. Ще у 1956 році було відкрито цегельню.

В 1970 році було відкрито новий будинок культури, де було створено хор–ланку та художню самодіяльність, яка діє до нинішнього часу.

До 4 серпня 2017 року село підпорядковувалось Куснищанській сільській раді Любомльського району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 792 особи, з яких 369 чоловіків та 423 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 713 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська99,58 %
російська0,42 %

Інфраструктура

У селі діють:

  • дев'ятирічна школа;
  • фельдшерсько-акушерський пункт;
  • будинок культури;
  • бібліотека

Релігія

Окрім церкви святого апостола Луки в Городному на старому цвинтарі знаходиться каплиця на честь Іверської ікони Божої Матері, на новому кладовищі — церква на честь святих апостолів Варфоломія і Варнави, а також церква святого благовірного князя Олександра Невського. Будівництво цього храму було розпочалося у 2006 році, а 4 вересня 2011 року його було освячено. 12 вересня цього ж року, у день перенесення мощей благовірного князя Олександра Невського, новозбудований храм відсвяткував перше престольне свято.

Також в селі встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.

Відомі люди

Галерея

Примітки

Джерела

Література

  • Го́родне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511

Посилання