Гринін Олексій Григорович

Народився в робочій сім'ї. Батько — Григорій Йосипович, працював столяром-краснодеревщиком, мати — Олександра Іванівна. У Олексія був старший брат Володимир Гринін, який також став футболістом, і дві сестри — Зінаїда і Олександра.

Футболом Олексія захопили рідний дядько Олександр Йосипович і старший брат Володимир. Саме вони привели Олексія в озьорську заводську футбольну команду «Червоне Знам'я», де вони і почали грати в 1934 році.

У 1936 році, наставники Олексія Грініна, старший брат Володимир і тренер озьорських футболістів Михайло Волков, їдуть в Москву для навчання у Вищій школі тренерів. Одночасно вони виступають за основний склад «Динамо» (Москва). В 1937 році, після закінчення школи, Олексій приїжджає в Москву до старшого брата і починає грати за юнацьку команду «Динамо» (Москва). У 1938 році дебютував в основі, провівши в результаті за сезон 8 ігор, в яких відзначився 5 голами.

У 1939 році обидва брати Гриніни переходять в ЦДКА. Грав на позиції правого нападника. Відрізнявся високою швидкістю, наполегливістю, рішучістю, сміливістю, витривалістю, сильно бив з обох ніг, майстерно виконував штрафні та одинадцятиметрові удари. У команді виділявся лідерськими якостями, протягом 5 років (1947—1952) був незмінним капітаном ЦДКА.

Після розформування армійців у 1952 році, виступав за команду міста Калініна, МВО. Всього у вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу провів 245 матчів, забив 80 голів (в ЦДКА — 233 матчі, 75 голів).

З 1954 на тренерській роботі. Головний тренер ОБО (Львів) — 1954-57, СКА (Новосибірськ) — 1963 (з липня)-64, «Терека» — 1965, «Кайрата» — 1967 (по вересень), тренер ЦСКА Москва — 1974.

Старший тренер СК «Крила Рад» (Москва) — 1968-70. У 1968 році «Крила Рад» під його керівництвом виграли міську першість Москви.

Тренер школи ЦСКА (Москва) — 1958-62, 1971-73, 1975-88. У 1971 і 1981 роках його команди виступали у фіналах Всесоюзних юнацьких змагань. Найбільш відомий вихованець Гриніна — Володимир Полікарпов.

Похований на Алеї спортсменів Востряковського кладовища в Москві

• Чемпіон СРСР: 1946, 1947, 1948, 1950, 1951
• Срібний призер чемпіонату: 1945, 1949
• Бронзовий призер чемпіонату: 1939
• Володар Кубка СРСР: 1945, 1948, 1951
• Двічі входив у списки кращих гравців сезону.
• Виступав за збірну Москви в 1952 році.
• Член клубу Григорія Федотова: 104 голи

Дружина — Зінаїда Іванівна, син — Олексій, дочка — Євгенія.

• Його ім'ям названо стадіон у рідному підмосковному місті Озьори.
• У 2004 році Олексію Гриніну присвоєно звання "Почесний громадянин міста Озьори.
• Ім'я Гриніна згадується в кінофільмі «Місце зустрічі змінити не можна»:

• З 1990-х років в Озьорах проводиться юнацький турнір імені Олексія Гриніна^[2].

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Неперевершений правий крайній [Архівовано 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Олексій Гринин — гордість Озьорського району [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з дружиною Гриніна [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]