Деонас Вадим Володимирович

Коли Деонас грав у футбол в піонертаборі, його помітили тренери дитячої школи «Чорноморця»^[2]. Вихованець СДЮШОР одеського «Чорноморця» (тренери — О. Галицький, В. Фейдман-Сіднев), випускник київського РУОР (тренер — В. Хмельницький)^[3].

Грав за одесьий «Чорноморець», в якому дебютував у сімнадцятирічному віці^[4], але переважно в другій команді, тому осінню частину сезону 1995/1996 провів в «Прикарпатті», а весняну в «Миколаєві». Після цього повернувся до «Чорноморця». В сезоні 1997/98 був відданий в оренду в ЦСКА-2 (Київ). В 1999 році відправився в Росію, де виступав за тульський «Арсенал», смоленський «Кристал», липецький «Металург») і московський «Торпедо-ЗІЛ». В 2002 році грав за любительський клуб «Локомотив» з Одеси. В 2003 році змінив прізвище Винокуров на Деонас^[1][5] і перейшов в казахський «Атирау»^[1].

В 2004 році перейшов в «Сталь» (Дніпродзержинськ), а в наступному році в «Борисфен»^[6]. Влітку 2005 року, після того як «Борисфен» вилетів з Вищої ліги, Деонас перейшов в сімферопольську «Таврію»^[7].

На початку 2006 року, як вільний агент, підписав контракт з «Арсеналом» (Київ)^[8][9]. Виступаючи за київський «Арсенал» знявся в фотосесії для календаря клубу на 2008 рік, спільно з моделями журналу Playboy^[10]. Після трьох років, проведених в «Арсеналі», у Вадима закінчився контракт, який керівництво клубу вирішило не подовжувати^[11], після чого Деонас вдруге за кар'єру опинився у «Таврії», підписавши з сімферопольською командою однорічну угоду^[12]. Посеред сезону продовжив контракт ще на рік^[13], але, попри це, після закінчення сезону 2009/10 отримав статус вільного агента^[14].

Влітку 2010 року побував на перегляді в луцькій "Волині, але не підійшов^[15] і, у підсумку, став гравцем «Іллічівця»^[16]. За маріупольський клуб Вадим зіграв лише один матч у Кубку України, в якому отримав травму^[17]. Покинувши «Іллічівець», в лютому 2011 року Деонас намагався працевлаштуватися в «Оболоні», але невдало^[18]. Влітку 2011 року перейшов в брестське «Динамо», в якому провів хороший сезон і потрапив в символічну збірну легіонерів за версією білоруської газети «Прессбол»^[19]. На початку 2012 року відгукнувся на пропозицію Леоніда Буряка і перейшов в «Олександрію»^[20].

Після виступів в «Олександрії» Вадим намагався працевлаштуватися в запорізькому «Металурзі», але не міг бути заявлений через тимчасові виступи на любительському рівні, тому згодом Деонас завершив кар'єру гравця та перейшов на тренерську роботу^[21]. Спочатку Деонас не збирався завершувати кар'єру, але, обміркувавши пропозицію «Карпат», погодився стати тренером молодіжної та юніорської команд львів'ян^[22].

Влітку 2014, після приходу на пост головного тренера команди Ігора Йовічевіча, отримав і прийняв пропозицію стати тренером воротарів першої команди.

• Срібний призер Вищої ліги чемпіонату України: 1995 р.
• Срібний призер Першої ліги чемпіонату України: 1999 р.
• Срібний призер Другого дивізіону чемпіонату Росії: 2001 р.

Цікаві факти

• Відмовляється публічно говорити про причини зміни прізвища у 28 років^[1]
• Вчився в одному класі ДЮСШ «Чорноморця» з Дмитром Парфьоновим^[23]
• Виступає проти куріння^[24]

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ (під прізвищем Винокуров)
• Профіль на сайті Футбол 24 [Архівовано 31 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті allplayers [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті київського «Арсеналу»
• Профіль на сайті transfermarkt.de [Архівовано 9 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на сайті Soccerway [Архівовано 15 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на сайті sports.ru [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на сайті soccer.ru [Архівовано 23 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.