Сімферополь

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста.

Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»^[3] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)^[4]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль^[5][6][7], Семферопіль^[8].

Ювілейна монета НБУ присвячена 225-річчю Сімферополя

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

• 24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
• 1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
• 1954 р. — Кримська область в складі УРСР
• 1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
• З 1998 р. — столиця АР Крим.
• У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром т. зв. «Республіки Крим».

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872–1875); його кількість, осіб:

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.^[11]

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.^[12]

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

• Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані^[13]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
• Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
• тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
• Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

• Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського;
• Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського;

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Музеї

У місті діють музеї:

• Музей історії міста
• Етнографічний
• Краєзнавчий
• Художній
• Кримськотатарський музей мистецтв
• Музей археології Криму
• Будинок-музей Іллі Сельвінського

Театри

• Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького,
• Кримський академічний український музичний театр
• Сімферопольський театр ляльок
• Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
• Сімферопольська філармонія
• Сімферопольський театр юного глядача

Кінотеатри

• Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
• «Спартак» (1910 — наші дні)
• «Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці^[14]
• «Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». 1965 року отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.^[15]
• «Тріанон» — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
• «Зірка»
• «Супутник» (вул. Севастопольська)
• «Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
• «Космос» (1970-ті — наші дні)
• «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проєкт так і не було виконано.^[16]
• «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

• Кримська республіканська бібліотека для дітей імені В. Н. Орлова
• Кримська республіканська бібліотека для юнацтва
• Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка
• Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського

Пам'ятники та пам'ятки міста

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

• Кебір-Джамі
• Хаджі Сеїт-Нафе
• Грецькі торгові ряди
• Комплекс земської лікарні
• Особняк Дінцера
• Садиба Палласа
• Будинок на Салгирі
• Долгоруковський обеліск
• Готель Європейський
• Житловий будинок уряду Кримської АРСР

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

• Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Культові споруди

Християнство

Українська православна церква Московського патріархату

• Храм святих рівноапостольних Костянтина та Єлени
• Собор Петра і Павла
• Храм Трьох Святителів
• Свято-Троїцький собор
• Олександро-Невський собор

Православна церква України

• Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги^[17]

Римсько-католицька церква в Україні

• Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії^[18]

Іслам

• Кебір-Джамі
• Сеїт-Сеттар
• Хаджі Сеїт-Нафе
• Буюк Джума-Джамі
• Чокурча-Джамісі
• Джемаат Джамі (будується)
• Мерхамет Джамісі (реконструкція)
• Ак-Мечит Джамі
• Бор-Чокрак Джамісі
• Сувукъ-дере (будується)^[19]
• Мечеть мікрорайону Мар'їне
• Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії № 102

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

• Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
• Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
• П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури:

• Палац М. С. Воронцова, 1826
• Будинок Чірахова (початок ХХ ст.);
• Залізничний вокзал,1951;
• Кримський академічний російський театр, 1911
• Кінотеатр імені Тараса Шевченка, 1915

Археологічні пам'ятки:

• Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
• Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці:

• Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
• Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
• Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
• Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
• Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
• Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
• Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
• Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
• Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
• Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
• Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
• Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
• Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
• Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
• Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
• Ділянка степу біля с. Сонячне.

Народилися

• Головня Анатолій Дмитрович (1900—1982) — радянський кінооператор
• Абселямов Мемет Абселямович (1911, Сімферополь — 1988) — радянський кримськотатарський художник.
• Ашеров Аківа Товійович (1938, Сімферополь) — кібернетик, доктор технічних наук (1993), професор (1993).
• Аширов Рефат Алімджанович (1941, Сімферополь) — кримськотатарський композитор.
• Ростислав Виграненко (*1978) — органіст
• Гребенніков Віктор Степанович — ентомолог і художник
• Краснов Станіслав Олександрович— український військовик та громадський діяч.
• Кущ Віктор — український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий
• Леа Нудельман (* 1955) — українська радянська й ізраїльська шахістка.
• Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна (* 1965) — радянська і українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
• Сенцов Олег Геннадійович (1976) — український режисер, політичний в'язень у Росії
• Стяжкіна Тетяна Анатоліївна (* 1977) — українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
• Хомський Станіслав Миколайович (нар. 1936  — 2011) — Народний артист Росії.
• Євген Цибуленко — естонський професор права українського походження.
• Чекмак Вілор — герой Оборони Севастополя. Народився в Сімферополі в 1925 році.
• Черняєв Євген Олександрович (1921—1992) — радянський і російський художник кіно
• Філіппов Роман Сергійович (1936—1992) — радянський актор театру і кіно
• Совчі Тамара Дмитрівна (1941—2011) — радянська і російська актриса
• Ліптуга Олександр Сергійович (1986—2017) — старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.
• Кенігсон Володимир Володимирович (1907—1986) — радянський актор кіно і театру.

Мешкали, працювали

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)^[22]:

• Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007)
• Гейдельберг, Німеччина (1991)
• Кечкемет, Угорщина (2006)
• Русе, Болгарія (2008)
• Сейлем, США (1986)
• Іркутськ, Росія (2008)
• Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008)
• Новочеркаськ, Росія (2008)
• Омськ, Росія (2008)

Незаконно

• Нижній Новгород, Росія (2016)
• Грозний, Росія
• Падуя, Італія (2016)

Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь до складу України.

• 
  Рада міністрів Криму, (площа Леніна)
• 
  Кінотеатр «Сімферополь»
• 
  Набережна
• 
  вул. Карла Маркса
• 
  Вулиця Гагаріна
• 
  Багатоповерхівка в центрі міста
• 
  Критично низький рівень води у водосховищі, лютий 2013 року
• 
  Неаполь Скіфський
• 
  Кебір-Джамі
• 
  Будівництво Соборної мечеті
• 
  Собор Петра і Павла

Пам'ятники

• 
  Пам'ятник Тарасу Шевченку
• 
  Пам'ятник Богдану Хмельницькому
• 
  Пам'ятник Івану Франку
• 
  Пам'ятник Юрію Богатикову
• 
  Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані
• 
  Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая
• 
  Пам'ятник воїнам окремої приморської армії

• За містом названо мінерал Симферит.

• Сімферопольська телевежа

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
• Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.)
• Symferopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 742. (пол.) — S. 742. (пол.)

Сімферополь у сестринських Вікіпроєктах
	Сімферополь у Вікімандрах?
	Сімферополь у Вікісховищі?

• История и большая фотогалерея Симферополя [Архівовано 24 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• газета «Кримська світлиця» [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Портал міста Симферополь [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• стаття Сімферополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.]

{{Navboxes|title = Статті та теми пов'язані з містом|list =