Домачеве

За 400 м від Домачевого проходить білорусько-польський кордон, де розташований прикордонний перехід білорусько-польського кордону «Домачеве — Словатиче». Після реконструкції у 2008 році митної інфраструктури, пропускна здатність переходу збільшилась до 2250 одиниць автотранспорту — 2000 легкових, 200 вантажних і 50 автобусів на добу^[3]. Контрольно-пропускний пункт діє цілодобово.

Селище відоме з XVIII століття.

З XIX століття — містечко Берестейського повіту.

Станом на 1886 рік населення містечка, центра Домачівської волості, становило 683 особи, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, католицька каплиця, школа, лавка, постоялий двір, 2 ярмарки^[4].

1900 року з 699 мешканців — 674 євреї.

У 1905 році побудована церква святого апостола Луки.

У грудні 1917 року в Домачеві перебували вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР. У 1918 році містечко входило до складу Української Народної Республіки.

З 1921 року — у складі Польщі, з 1939 року — у складі БРСР, з 1940 року — селище міського типу, центр Домачевського району.

Під час Другої світової війни в Домачевому та районі окупанти знищили близько 2,7 тис. осіб у гетто, а також всіх вихованців місцевого дитячого будинку разом з вихователькою Павлиною Грохольською родом з Полтавщини. Зараз у селі існуют два пам'ятники — один біля автошляху, що веде у Домачеве, другий (стела з іменами розстріляних) — безпосередньо на місці розстрілу^[5]. В селі знаходиться братська могила радянських воїнів,

З 1956 року — у Берестейському районі.

В селищі діє:

• Домачевська міська лікарня;
• підприємства харчової і місцевої промисловості.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1305 осіб^[1].

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року^[6]:

• Фото [Архівовано 23 березня 2005 у Wayback Machine.] на Radzima.org
• Перший сайт Домачева [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Domachëvo, Belarus
• Shtetl Finder (1980), p. 20: «Domatcheva, Domatchov»
• Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), II, p. 111: "Domaczewo" // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 111. (пол.)