Едмонд Жюрієн де Ла Грав'є
Жюрієн де Ла Грав'єр (фр. Jean-Baptiste-Edmond Jurien de la Gravière; 19 листопада 1812 — 4 березня 1892) — французький адмірал, член Французької академії.
Едмонд Жюрієн де Ла Грав'є | |
---|---|
фр. Edmond Jurien de La Gravière[1] | |
Народження | 19 листопада 1812[1][2] Брест, Фіністер, Франція[3] |
Смерть | 5 березня 1892[4][2] (79 років) Париж, Франція[1] |
Поховання | Цвинтар Монмартр[5] |
Країна | Франція[1] |
Освіта | Ліцей Карла Великого |
Член | Французька академія (24 січня 1889)[6], Французька академія наук (24 січня 1889)[1][7] і Комітет історичних та наукових робітd[7] |
Звання | віце-адмірал[d][1][3] |
Війни / битви | Французька інтервенція в Мексику і Кримська війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Едмонд Жюрієн де Ла Грав'є у Вікісховищі |
Біографія
Син адмірала П'єра Жюрієна де Ла Грав'єра. Службу у ВМФ Франції розпочав 19 жовтня 1828 р.
Під час Кримської війни Грав'єр брав участь у битвах проти Російського флоту у Чорному морі.
У 1861 році отримав призначення командувати ескадрою, яка вирушала до Мексики, а в грудні був призначений начальником усієї Мексиканської експедиції, але незабаром після початку війни передав командування сухопутним загоном генералу Лорансесу.
Командуючи ескадрою Середземного моря, Грав'є провів докорінні перетворення її внутрішньої організації. У 1871 році призначений директором депо карт та планів флоту і інспектором флоту.
Бібліографія
- «Voyage en Chine pendant les années 1847–1850» (Париж, 1854);
- «Souvenir d'un amiral» (Париж, 1860, за записками свого батька);
- «Guerres maritimes sous la République et l'Empire» (Париж, 1865);
- «La Marine d'autrefois» (Париж, 1865);
- «La marine d'aujourdh'ui» (Париж, 1872);
- «Les Marins du XV і du XVI siècle» (Париж, 1879);
- «Là Marine des anciens» (Париж, 1880);
- «Souvenir de la navigation à voiles» (Париж, 1882);
- «Les campagnes d'Alexandre» (Париж, 1883–1884);
- «La Marine des Ptolémées et la marine des Romains» (Париж, 1884);
- «Les derniers jours de la marine à rames» (Париж, 1885);
- «Doria et Barberousse» (Париж, 1886);
- «Les Chevaliers de Malte et la marine de Philippe II» (Париж, 1887);
- «Les Corsaires barbaresques et la marine de Soliman le Grand» (Париж, 1887);
- «La Guerre de Chypre et la bataille de Lépante» (Париж, 1888);
- «Les Gloires maritimes de la France» (Париж, 1888);
- «Les ouvriers de la onzième heure» (Париж, 1890);
- «Les origines de la marine et la tactique naturelle» (Париж, 1891).
Посилання
+ Жюрьен-де-ла-Гравьер, Жан-Батист-Эдмон // Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона: у 86 т. (82 т. та 4 дод.). - СПб., 1890—1907.
Примітки
Це незавершена стаття про адмірала. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |