Енріке Коелью Нетто
Енріке Максиміліано Коелью Нетто (порт. Henrique Maximiano Coelho Netto; 21 лютого 1864, Кашіас, Мараньян, Бразильська імперія — 28 листопада 1934, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський письменник, літературний і театральний критик, фольклорист, драматург, педагог, професор, політичний діяч, один із засновників Бразильської академії літератури, голова академії в 1926 році.
Енріке Коелью Нетто | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 21 лютого 1864[1][2][3] Кашіас[d], Мараньян, Бразилія[3] | |||
Помер | 28 листопада 1934[1][2][3] (70 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія[3] | |||
Країна | ![]() | |||
Діяльність | прозаїк-романіст, драматург, журналіст, літописець, фольклорист, літературний критик, політик, поет, мемуарист, дитячий письменник, письменник, викладач університету | |||
Alma mater | юридичний факультет університету Сан-Паулу і юридичний факультет Федерального університету Пернамбукуd | |||
Мова творів | португальська | |||
Членство | Бразильська академія літературиd | |||
Конфесія | cпіритизм | |||
Діти | Прегінью і Emmanuel Coelho Nettod | |||
![]() | ||||
![]() | ||||
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Coelho_Neto_1964_Brazil_stamp.jpg/150px-Coelho_Neto_1964_Brazil_stamp.jpg)
Біографія
Його батько був португальцем а мати — бразильською індіанкою. Закінчив Колежіу Педру II, вступив на медичний факультет, але навчання кинув. З 1883 року вивчав право на юридичному факультеті Університету Сан-Паулу. Брав участь у студентських маніфестаціях. Змушений був перевестися до університету Пернамбуку.
Пізніше співпрацював з Gazeta de Tarde. Займався політичною діяльності в рядах республіканців. Брав участь у боротьбі за скасування рабства в Бразилії.
У 1890 році працював секретарем в уряді штату Ріо-де-Жанейро, в наступному році — директором з державних справах. У 1892 році був призначений професором історії мистецтв Національної академії мистецтв, потім — професором літератури в Колежіу Педру II. У 1910 році став професором історії театру і літератури в Школі драматичних мистецтв (Escola de Arte dramatica), потім її директором.
Був членом Палати депутатів Бразилії.
Творчість
Письменник-модерніст, символіст, парнасець.
Автор коротких розповідей, романів, хронік і комедій, в загальній складності створив 112 творів, опублікованих між 1893 і 1928 роками. Писав також твори для дітей.
Вибрані твори
- Rapsódias, збірка оповідань (1891)
- Sertão (1896)
- Álbum de Caliban, збірка оповідань (1897)
- Inverno em Flor, роман (1897)
- A Capital Federal (Impressões de um Sertanejo), роман (1893)
- A Conquista, роман (1899)
- Tormenta, роман (1901)
- A Bico de Pena (1904)
- Turbilhão, роман (1906)
- Rei Negro, роман (1914)
- Esfinge, роман (1908)
- O Mistério (1920)
- Mano, Livro da Saudade, (1924)
- O povo, роман (1924)
- Imortalidade, роман (1926)
- Contos da vida e da morte, збірка оповідань (1927)
- A Cidade Maravilhosa, збірка оповідань (1928)
- Bazar, хроніка (1928)
- Fogo Fátuo, роман (1929)
- Teatrinho (1905)
Особисте життя
Його син Жуан Коелью Нетто (Прегінью, 1905—1979), відомий бразильський футболіст, нападник.
Примітки
Посилання
- Твори Енріке Коелью Нетто у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Енріке Коелью Нетто у Інтернет-архіві
- Твори на lib.ru [Архівовано 20 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Coelho Netto, Henrique — goodreads.com [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)