Забарівка

село в Чернігівській області, Україна

Заба́рівка — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 271 осіб[1]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Забарівська сільська рада, якій були підпорядковані с. Воловики, с. Кирилівка, с. Нова Буда.[2]

село Забарівка
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЧернігівська область
РайонКорюківський район
ГромадаКорюківська міська громада
Основні дані
Засноване1858
Населення271
Площа1,358 км²
Густота населення199,56 осіб/км²
Поштовий індекс15342
Телефонний код+380 4657
Географічні дані
Географічні координати51°41′01″ пн. ш. 32°05′46″ сх. д. / 51.68361° пн. ш. 32.09611° сх. д. / 51.68361; 32.09611 32°05′46″ сх. д. / 51.68361° пн. ш. 32.09611° сх. д. / 51.68361; 32.09611
Середня висота
над рівнем моря
144 м
Місцева влада
Адреса ради15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6
Карта
Забарівка. Карта розташування: Україна
Забарівка
Забарівка
Забарівка. Карта розташування: Чернігівська область
Забарівка
Забарівка
Мапа
Мапа

Географія

Село розташоване за 20 км від районного центру і за 2 км від залізничної станції Низківка.[2] Висота над рівнем моря — 144 м.[3]

Історія

Вперше згадується у 1858 році.[2]

З розповідей старожилів, село пов'язане з іменем козака на прізвище Заборовський, що володів хутором, яке згодом стало називатися Заборовським.

У 1913 році побудоване однокласне училище на кошти земства.

З 1917 — у складі УНР. У 1918 році було засновано Забарівське товариство «Просвіти».

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 24 людини, яких комуністи убили голодом у Забарівці.[4]

Врожай у наших краях того року був середній, ніби нічого не передбачало голоду у 1933 році. Зерна було вдосталь, щоб пережити зиму до нового врожаю, хоча наша сім'я і не була багатою. По дворах ходили бригади і поступово забирали все, що тільки можна було. Бригади були озброєні металевими прутами і швидко знаходили зерно. Так було і в нашій родині. Добре, що хоч картопля вродила, на ній протрималися деякий час. На зиму вона була закопана в яму. Бригади не відкопували тих ям, а зернові й бобові збирали до останнього.[5]

У Другій світовій війні на фронті та у диверсійних загонах НКВД СССР брали участь 367 мешканців села (за даними сталінських спецслужб), 252 з яких загинули.[2]

У листопаді 2008 у селі встановлено меморіальний знак на честь людей, убитих голодом 1932—1933.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.[6]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району.[7]

Відомі люди

У селі народився та живе поет Заборовський Микола Олексійович

Див. також

Примітки

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4

Посилання