Клуб Євгена Дерев'яги

Клуб бомбардирів імені Євгена Дерев'яги — символічна група українських футболістів, які забили щонайменше 100 голів за час своєї кар'єри у зоні УРСР другої ліги чемпіонату СРСР (з 1971 року). Євген Дерев'яга був першим з футболістів українських клубів, хто досягнув цієї мети. Ініціатором створення клубу був гірничий майстер і історик українського футболу Василь Гнатюк.

Історія створення

Євген Дерев'яга забив свій сотий гол у другій лізі чемпіонату СРСР 26 вересня 1979 року. Другим членом клубу в тому ж році став Валентин Дзіоба, який на відміну від миколаївця в цих змаганнях забивав м'ячі у складах трьох команд — м. Жданова, СК «Чернігів» і «Кривбасу». Через декілька років статистики започаткували Клуб бомбардирів Євгена Дерев'яги^[1]. У 1982 році позначки у 100 забитих голів досягнули Сергій Шмундяк («Буковина», львівський СКА) і Віталій Дмитренко («Кривбас», полтавський «Колос»).

Після закінчення останнього друголігового чемпіонату СРСР клуб Євгена Дерев'яги налічував 19 гравців. Серед них ще один нападник «Суднобудівника» Юрій Смагін, який забив 100-й м'яч 28 серпня 1987 у ворота запорізького «Торпедо», і вихованець миколаївського футболу Паша Касанов, котрий розкрив талант бомбардира у Вінниці.

Назва клубу

Євген Дерев'яга — славетний бомбардир миколаївського «Суднобудівника», майже всі свої голи забив, виступаючи саме за цей клуб. Дерев'яга був першим серед українських футболістів, який забив 100 м'ячів у другій лізі чемпіонату СРСР. Сотий м'яч був забитий 26 вересня 1979 року в матчі другої ліги чемпіонату СРСР між миколаївським «Суднобудівельником» і київським СКА.

Члени клубу

Історичні показники

#	Футболіст	Голи	Матчі	Коеф. рез-ті
1	Володимир Шишков	188	485	0,39
2	Ігор Яворський	178	374	0,48
3	Сергій Шевченко	171	424	0,4
4	Василь Мартиненко	149	424	0,35
5	Віктор Насташевський	143	319	0,45
6	Степан Павлов	139	361	0,39
7	Паша Касанов	138	542	0,25
8	Віктор Олійник	137	313	0,44
9	Сергій Шмундяк	132	417	0,32
10	Олександр Новиков	130	336	0,39
11	Віталій Дмитренко	126	448	0,28
12	Юрій Смагін	120	436	0,28
13	Валентин Дзіоба	116	402	0,29
14	Геннадій Горшков	115	451	0,25
15	Володимир Чирков	109	301	0,36
16	Едуард Валенко	106	243	0,44
17	Володимир Науменко	104	203	0,51
18	Євген Дерев'яга	102	326	0,31
19	Іван Шарій	102	241	0,42

Фактичні показники

#	Футболіст	Голи	Матчі
1	Володимир Шишков	188	485
2	Ігор Яворський	180	374
3	Сергій Шевченко	171	424
4	Василь Мартиненко	149	424
5	Віктор Насташевський	142	183+
6	Паша Касанов	140	542
7	Степан Павлов	139	361
8	Віктор Олійник	133	295
9	Сергій Шмундяк	130	403+
10	Олександр Новиков	130	336
11	Віталій Дмитренко	126	448
12	Юрій Смагін	121	355+
13	Геннадій Горшков	115	451
14	Володимир Науменко	112	229
15	Валентин Дзіоба	111	326+
16	Володимир Чирков	107	301
17	Едуард Валенко	106	243
18	Євген Дерев'яга	103	194+
19	Іван Шарій	101	226

Ігри та голи в першій та вищій лізі тут не враховуються, так само як матчі в перехідних турнірах.
Курсором виділені гравці, статистика яких розходиться.
Статистика в цій таблиці наведена за даними сайту FootballFacts.ru [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.].

Цікаві факти

Гравець чернівецької «Буковини» та івано-франківського «Спартака»: Володимир Воронюк і гравець вінницької «Ниви»: Володимир Дзюба забили 127 та 103 м'ячі (відповідно) в турнірах другої ліги і серед команд класу «Б»^[2], а Валентин Дзіоба враховуючи цей же критерій має у своєму активі понад 130 забитих голів.

Понад сто м'ячів за українські команди, які виступали в різних лігах чемпіонату СРСР, забивали: Олег Блохін, Олег Протасов, Михайло Соколовський, Віталій Старухін, Юрій Горячев, Олександр Малишенко, Іван Шарій, Юрій Бондаренко, Микола Самойленко, Степан Юрчишин, Борис Шуршин, Равіль Шаріпов, Георгій Колядюк, Янош Габовда, Микола Пристай, Павло Богодєлов, Іван Гамалій і Іван Іванченко^[3].

Примітки

Джерела

Александр НОВИКОВ: «Девич — лучший из наших нападающих»+ФОТО [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
НЕДОСЯГАЕМЫЙ ЕВГЕНИЙ ДЕРЕВЯГА (рос.)
Кумиру николаевских болельщиков 60-70-х годов, форварду «Судостроителя» — 60! [Архівовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

[1]

[2]

[3]

Search