Легенда про княгиню Ольгу

У 1984 році кіностудії Довженка заборонили створення україномовної версії фільму, у прокат вийшла лише російськомовна версія: тодішнє радянське керівництво вирішило, що Ольга та Володимир ніяк не могли розмовляти українською, лише російською. Український дубляж стрічки зробили аж у 2015 році, через 31 років після появи фільму.^[1]

Всеукраїнська прем’єра україномовної версії кінокартини Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» відбулася в ефірі каналу ICTV 24 серпня, в День Незалежності, 2015 року. Фільм подивилося більше ніж 2,8 млн українців.

Переклад стрічки здійснений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, телеканалу ICTV та студії KWA sound production^[2].

Фільм у поетичній формі літописів і переказів розповідає історію княгині Ольги, керманички Київської Русі кінця IX — початку X століть. Це розповіді трьох людей, що по-різному ставляться до Ольги: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира.

• Людмила Єфименко — княгиня Ольга
• Лесь Сердюк — князь Святослав Ігорович «Хоробрий», син Ольги
• Іван Іванов — Володимир за малих літ
• Костянтин Степанков — воєвода Свенельд
• Іван Миколайчук — князь Володимир Святославич Красне Сонечко, син Святослава, онук Ольги, Великий князь Київський
• Іван Гаврилюк — Рус, коханець Ольги (убитий за наказом князя Ігоря)
• Дмитро Миргородський — грек Арефа, чернець
• Микола Олялін — Віщий Олег, князь київський
• Світлана Ромашко — ключниця Малуша, кохана Святославова, мати Володимирова
• Георгій Морозюк — гонець Вівера
• Олександр Денисенко — князь Ігор, чоловік Ольги, батько Святослава
• Віктор Демерташ — деревлянський князь Мал
• Юрій Дубровін — людина «Дерево-хмара»
• Михайло Голубович — німий конюх, слуга князя Ігоря
• Леонід Оболенський — волхв Ільм
• Олександр Загребельний — воїн-пісельник
• Іван Савкін — новгородський воєвода
• Пилип Іллєнко — князь Святослав за малих літ
• Микола Вороненко — епізод
• Віктор Панченко — посланець деревлян
• Олександр Пархоменко — епізод
• Наталія Гура — епізод
• Євген Коваленко — епізод
• Олексій Колесник — епізод
• І. Марчук — епізод
• Валерій Міхєєв — епізод
• А. Нестор — епізод
• А. Великодній — епізод
• А. Коницький — епізод
• О. Стасюк — епізод
• В. Литвак — епізод
• Віктор Маляревич — епізод
• Юрій Мисенков — епізод
• Юрій Рибальченко — епізод
• Ігор Шкурин — епізод
• Світлана Александрова — дівчинка-деревлянка
• Влад Комаров — епізод.

• Автор сценарію і режисер-постановник: Юрій Іллєнко
• Оператор-постановник: Вілен Калюта
• Художники-постановники: Василь Безкровний, В. Софронов
• Художник-постановник по костюмам: Ірина Бойчук
• Художник по гриму: Алевтина Лосєва
• Композитор: Євген Станкович
• Звукооператор: Віктор Брюнчугін
• Режисер: Вітольд Янпавліс
• Оператори: Майя Степанова, Олександр Шумович
• Комбіновані фільмування:
  • оператор: Олександр Пастухов
  • художник: Михайло Полунін
• Художники-декоратори: Юрій Тишкевич, Г. Усенко, В. Рожков
• Фрески художника П. Редько
• Монтажер: Елеонора Сумовська
• Редактор: Володимир Сосюра
• Асистенти:
  • режисера: Г. Горичева, В. Волошин, В. Капітоненко, М. Федюк, С. Олійник
  • оператора: В. Белощук, І. Іванов, А. Шигаєв
  • художника по костюмах: Н. Совтус
• Художник-фотограф: Л. Крітенко
• Піротехнік: В. Сукалов
• Державний симфонічний оркестр театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, диригент — Степан Турчак
• Директор картини: Микола Весна.

Фільм дубльовано студією KWA Sound Production на замовлення телеканалу ICTV у 2015 році.^[3]

• Літературна адаптація перекладу: Дмитра і Віталія Капранових
• Режисер дубляжу: Максим Кондратюк
• Звукорежисер: Артем Мостовий
• Ролі дублювали: Княгиня Ольга — Людмила Єфименко, князь Святослав — Олександр Ярмола (фронтмен гурту «Гайдамаки»), князь Мал — Віктор Демерташ, Малуша — Римма Зюбіна, князь Володимир — Олександр Ігнатуша, князь Володимир в юності — Костянтин Войтенко, грек Арефа — Олег Стальчук, Воєвода Новгородський — Юрій Висоцький, Ільм — Богдан Бенюк, Свенельд — Андрій Мостренко, Рус — Павло Скороходько, Вівера — Олександр Завальський, Дерево-хмара — Борис Георгієвський, жриця — Людмила Суслова та інші.

• 1984 рік — Приз за найкращу операторську роботу (Вілен Калюта) на Всесоюзному фестивалі.

• Легенда про княгиню Ольгу [Архівовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Довженко-Центру