Лопатичі

село в Житомирській області, Україна

Лопа́тичі[2] — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 1789 осіб.

село Лопатичі
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЖитомирська область
РайонКоростенський район
ГромадаОлевська міська громада
Основні дані
Засноване1730
Перша згадка1730 (294 роки)[1]
Населення1784
Площа5,06 км²
Густота населення352,57 осіб/км²
Поштовий індекс11034
Телефонний код+380 4135
Географічні дані
Географічні координати51°08′45″ пн. ш. 27°34′43″ сх. д. / 51.14583° пн. ш. 27.57861° сх. д. / 51.14583; 27.57861 27°34′43″ сх. д. / 51.14583° пн. ш. 27.57861° сх. д. / 51.14583; 27.57861
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Водоймирічка Уборть
Місцева влада
Адреса ради11034, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Лопатичі, вул. Гагаріна[джерело?]
Карта
Лопатичі. Карта розташування: Україна
Лопатичі
Лопатичі
Лопатичі. Карта розташування: Житомирська область
Лопатичі
Лопатичі
Мапа
Мапа

Географія

Селом протікає річка Уборть.

Історія

У 1906 році село Олевської волості Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 113 верст, від волості 12. Дворів 208, мешканців 1471[3].

1 липня 1917 р. у Лопатичах в родині священика Данила Штуля народився відомий український громадсько-політичний і військовий діяч, третій голова ОУН Олег Штуль-Жданович.

4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Лопатичі проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. У Слободі Лопатицькій, що складає тепер частину Лопатичів, козаки захопили у полон сотню московських військ з 4 командирами, яких розстріляли на місці.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 29 жителів Лопатичів[4].

Колищній орган місцевого самоврядування — Лопатицька сільська рада.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1884 особи, з яких 893 чоловіки та 991 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1774 особи.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська99,22 %
російська0,73 %
вірменська0,06 %

Відомі уродженці

Див. також

Примітки

Посилання