Любарський Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Ф
Руслан Любарський
Особисті дані
Повне ім'яРуслан Миколайович Любарський
Народження29 вересня 1973(1973-09-29)[1][2] (50 років)
 Бар, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Зріст180 см
Вага73 кг
Громадянство Україна
Позиціяпівзахисник
Номер
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1992—1993
1993—1996
1996—1997
1997—2000
2000—2004
2004—2008
2008—2009
2009—2010
2010—2011
2011—2014
2015—2018
Україна «ЦСКА-2» (Київ) (друга ліга)
Словаччина «Хемлон» (Гуменне)
Чехія «Спарта»(Прага)
Словаччина «Кошиці»
Ізраїль «Маккабі» (Нетанія)
Україна «Металург» (Запоріжжя)
Словаччина «Гуменне»
Словаччина «Земплін» (Михайлівці)
Словаччина «Гуменне»
Словаччина «Футура» (Гуменне)
Словаччина «Дружтевник»
38 (10)
90 (18)
7 (0)
83 (34)
144 (27)
96 (4)
26 (5)
20 (9)
9 (1)
56 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Руслан Миколайович Любарський (*29 вересня 1973, Бар, Вінницька область) — український футболіст, півзахисник. Визнання у футбольному світі здобув, захищаючи кольори словацьких клубів. Майстер спорту України (2006).

Ігрова кар'єра

ред. код

Вихованець вінницького футболу. Свою кар'єру розпочав у друголіговому «ЦСКА-2» (Київ). На одному з матчів друголівого «ЦСКА-2» (Київ) були присутні селекціонери словацького клуб «Хемлон». Після матчу вони запропонували Любарському приїхати на оглядини до Словаччини, Руслан погодився. Ніхто тоді не думав, що Руслан у Словаччині стане культовою футбольною персоною. Він виступав у різних дивізіонах Словаччини понад 10 сезонів. Завоював багато футбольних титулів, та головний його титул — це неабияка любов словацьких шанувальників футболу. За великі досягнення у словацькому футболі, він занесений до Алеї Слави футбольного клубу «Гуменне», що раніше мав назву «Хемлон». Неодноразово входив у символічні збірні Цоргонь ліги. У сезоні 1999/2000 року став одним з найкращих бомбардирів Цоргонь ліги, забивши 15 м'ячів.

Потім були сезони в Ізраїлі та рідній Україні, де він захищав кольори запорізького «Металурга». Із запоріжцями він став фіналістом Кубка України, але на погляд багатьох спеціалістів саме в Україні місцеві тренери використовували його не на тій позиції. У квітні він залишив «Металург» і повернувся до Словаччини до клубу третього дивізіону «Гуменне».

Досягнення

ред. код

Примітки

ред. код
  • FBref
  • Література

    ред. код

    Посилання

    ред. код

    Навігаційне меню