Люксембург (місто)
Люксембу́рг (люкс. Lëtzebuerg, фр. Luxembourg, нім. Luxemburg) — столиця Великого Герцогства Люксембург. Є адміністративним і фінансовим центром держави, розташований на півдні країни, на місці з'єднання річок Альзет і Петрус. Населення 122273 особи, з яких 35913, або 29,37 % люксембуржці і 86360, або 70,63 % — іноземці (2019).[4]
| Люксембург люксемб. Lëtzebuerg фр. Luxembourg нім. Luxemburg нід. Luxemburg | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Основні дані | ||||||||||||||||
| 49°36′38″ пн. ш. 6°07′58″ сх. д. / 49.61055555558377250° пн. ш. 6.13277777780557809° сх. д. 6°07′58″ сх. д. / 49.61055555558377250° пн. ш. 6.13277777780557809° сх. д. | ||||||||||||||||
| Країна |  Люксембург[1] | |||||||||||||||
| Адмінодиниця | Люксембург (кантон) | |||||||||||||||
| Столиця для | Люксембург, Forêtsd, Люксембург (кантон), Люксембург і County of Luxembourgd | |||||||||||||||
Межує з
| ||||||||||||||||
| Засновано | 963 | |||||||||||||||
| Площа | 51,46 км²[2] | |||||||||||||||
| Населення | 134 697 осіб (1 січня 2024)[3] | |||||||||||||||
| Висота НРМ | 146 м | |||||||||||||||
| Водойма | Альзет, Петрус, Zéissengerbaachd, Q25584407?, Дросбахd | |||||||||||||||
| Назва мешканців | італ. lussemburghesi | |||||||||||||||
| Міста-побратими | Прага, Кемден, Мец | |||||||||||||||
| Часовий пояс | CET, UTC+1 і UTC+2 | |||||||||||||||
| Код LAU (NUTS) | LU0304 | |||||||||||||||
| GeoNames | 2960316 | |||||||||||||||
| OSM | r407489 ·R | |||||||||||||||
| Міська влада | ||||||||||||||||
| mayor of Luxembourgd | Lydie Polferd | |||||||||||||||
| Вебсайт | vdl.lu/en | |||||||||||||||
| Мапа | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
 Люксембург у Вікісховищі | ||||||||||||||||
Утворює окрему комуну, є адміністративним центром однойменних кантону та округу держави.
Історія
Місто було засноване в X столітті і розвивалося навколо замку, який був розібраний у 1867 році.
Історія міста нерозривно зв'язана з країною — Герцогством Люксембурзьким.
У 1994 році старовині квартали і фортифікації міста Люксембурга були віднесені до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[5] (це єдиний об'єкт від Люксембургу у переліку світових пам'яток).
Економіка
У місті розвинена промисловість: сталеливарна, меблева, текстильна, пивоваріння та інше.
Транспорт
Вокзали
Автостради
- A1 (E44): Гревенмахер — Трір (Німеччина).
- A3 (E25): Дюделанж — Тьйонвіль (Франція).
- A4: з Еш-сюр-Альзетт та A13 до Петанж, Атю[en] (Бельгія) та Лонгві (Франція)
- A6 (E25/E411): до Арлону та Брюсселю.
- A7 (E421): до Мершу та Еттельбрюка.
Громадський транспорт
- залізничні станції
- Люксембург
- Центс-Гамм[en]
- Доммельдінген[en]
- Голерих[en]
- Пфаффенталь-Кірхберг[en]
- 31 маршрут автобусів
- трамвай
- Аеропорт
- Фунікулер Пфаффенталь-Кірхберг[en]
- Пфаффенталь (панорамний ліфт)[en]
Мости та тунелі
- Міст Адольфа
- Віадук Клаузена
- Міст великої герцогині Шарлотти[en]
- Рене-Конен[en]
- Пассерелле[en]
Клімат
| Клімат Люксембурга (1981–2000, рекорди з 1947) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13,9 | 18,2 | 22,2 | 27,0 | 31,6 | 35,4 | 39,0 | 37,9 | 31,5 | 26,0 | 18,4 | 14,6 | 39,0 |
| Середній максимум, °C | 3,1 | 4,7 | 9,1 | 13,3 | 17,8 | 20,7 | 23,2 | 22,8 | 18,4 | 13,1 | 7,3 | 3,9 | 13,1 |
| Середня температура, °C | 0,8 | 1,6 | 5,2 | 8,7 | 13,0 | 15,9 | 18,2 | 17,7 | 13,9 | 9,5 | 4,7 | 1,8 | 9,3 |
| Середній мінімум, °C | −1,6 | −1,3 | 1,6 | 4,4 | 8,4 | 11,1 | 13,3 | 13,0 | 10,0 | 6,3 | 2,2 | −0,5 | 5,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −17,8 | −20,2 | −14,4 | −6,9 | −2,1 | 0,9 | 4,5 | 4,3 | −0,7 | −4,6 | −11,1 | −15,3 | −20,2 |
| Годин сонячного сяйва | 50,3 | 83,6 | 125,1 | 181,6 | 213,4 | 227,0 | 250,3 | 230,8 | 161,9 | 105,9 | 54,2 | 41,0 | 1725,1 |
| Норма опадів, мм | 76.6 | 62.5 | 69.1 | 58.2 | 78.5 | 79.9 | 71.0 | 75.4 | 76.3 | 86.8 | 76.0 | 86.7 | 896.9 |
| Днів з опадами | 17,1 | 13,8 | 16,1 | 13,6 | 14,6 | 14,0 | 12,8 | 13,2 | 12,8 | 15,2 | 17,2 | 17,7 | 178,1 |
| Днів зі снігом | 8,6 | 8,0 | 4,7 | 2,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 | 2,8 | 7,3 | 33,5 |
| Вологість повітря, % | 87 | 81 | 75 | 68 | 69 | 69 | 67 | 70 | 76 | 83 | 88 | 88 | 77 |
| Джерело: Meteolux[6][7] | |||||||||||||
Демографія
Динаміка чисельності населення[4][8]:
Освіта, культура, пам'ятки
У місті Люксембург розташовані головні освітні й культурні заклади країни:
- Люксембурзький університет;
- Національний музей історії та мистецтва
- Люксембурзька національна бібліотека;
- Великий театр міста Люксембурга;
- Театр Капуцинів;
- Консерваторія Люксембургу;
- Люксембурзька філармонія;
- Люксембурзький філармонічний оркестр.
Щорічно на площі de Glacis відбуваються доброчинні фестивалі Scheuberfouer, організовувані від 1340, коли був організований за князя Яна Люксембурзького.
Найвідоміші споруди міста Люксембурга — катедра Notre Dame, ратуша[en], міст Адольфа.
У місті розташовані Палац великих герцогів, що є офіційною резиденцією глави держави Люксембург, у парку «Три жолуді» — однойменний замок та Музей сучасного мистецтва імені Великого герцога Жана.
Міста-побратими
| Країна | Місто | Примітки |
|---|---|---|
 Англія[9] | Camden | з 2007 року |
 Франція |  Мец |
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люксембург (місто) |
- Офіційна сторінка міста [Архівовано 22 лютого 2001 у Wayback Machine.]
- Туристична сторінка міста Люксембург (нім.) [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Ons Stad — сторінка про історію та культуру Люксембурга [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Люксембург — Культурна столиця Європи 2007 [Архівовано 2 травня 2004 у Wayback Machine.]
Примітки
 | Світова спадщина ЮНЕСКО |
