Літавиця
Літавиця - персонаж української міфології, вогненна змієподібна літаюча істота,[1] яка вміє перевтілюватися в красиву жінку аби спокушати молодих чоловіків.[2] За іншою версією ця істота, колишня добра людська душа, що повертається на землю аби полегшувати страждання нещасливих людей.
Згадки у культурі
У Пласті 46-ий курінь УСП, який був створений 1996 року і займається вихованням відчуття естетики та відкриття талантів серед молоді має назву "Літавиці".[3]
Літавиці виступали дійовими персонажами[4] казок у Василя Королів-Старого,[5] зокрема у збірці казок Нечиста сила, 1923 року.[6]
 | Літавицею ж може бути тільки добра-добра людська душа, яка згодиться перейняти на себе страждання безневинних людей, що терплять вони на землі. Тяжко те, дуже тяжко, й добре знала про те Гаврилкова мати. Та не могла вона стерпіти, щоб далі заживав її любий синок тих мук та страждання. От і стала вона Літавицею, що спадає з неба блискучою зіркою на землю в те місце, де жорстокі та несправедливі люди мучать або знущаються над іншими людьми. Летить вона ясною зіркою, яку ми часто бачимо увечері. Поспішає вона на поміч нещасливим, подає їм утіху в добрій надії, подає їм розвагу в щасливому, радісному сні, стоячи вночі над ліжком мученика. Й тим бере на себе частину його горя, полегшує його страждання. |  |
— Василь Королів-Старий, Казка "Літавиця" | ||
У Василя Герасимюка є вірш "Літавиця стоїть на воді".[7]
У 1995 році у книзі Василя Сокола "Народні легенди та перекази українців Карпат".[8]
У 2000 році Йосип Струцюк написав однойменне еротичне оповідання.[9]
У 2004 році в романі Степана Пушика "Страж-гора".[10]
У 2006 році в книзі Громовиці Бердник "Знаки карпатської магії" літавиці зваблюють молодих вівчарів, щоб ті їм грали на сопілці.
У 2008 році у словнику слов'янських міфологічних уявлень, вірувань та легенд "Слов'янський світ" за редакцією Олександра Кононенка.[11]
У 2008 році у романі "Вода з каменю. Саксаул у пісках" Романа Іваничука.[12]
У книзі Богдана Рути "Учень мольфара", 2018 року.[13]
У 2018 році Юлій Хвещук видав[14] книгу "Літавиця".[15]
У 2020 році було створене Творче Об'єднання "ЛІТавиця [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]" - конкурсний та навчальний майданчик для українських авторів, які пишуть фантастику.
Термін використовується також у назвах підприємств.[16]
Примітки
 | Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |