Літературна премія імені Ришарда Капусцінського
Премія імені Ришарда Капусцінського  | |
|---|---|
| Засновник(и) | Варшавська міська рада |
| Країна | Польща |
| Рік заснування | 2010 |
Премія імені Ришарда Капусцінського (пол. Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) — головна щорічна польська міжнародна літературна премія, найважливіша відзнака в жанрі літературного репортажу[1].
Історіяред. код
Премію засновано з метою відзначати та популяризувати найвагоміші книжки репортажів, які торкаються важливих проблем сучасності, спонукають до роздумів і поглиблюють знання про інші культури, а отже, і про самих себе. Нагорода має на меті вшанувати спадщину журналіста та письменника Ришарда Капусцінського (1932–2007), почесною патронесою премії є пані Аліція Капусцінська, дружина письменника.
Нагорода, заснована в січні 2010 року Варшавською міською радою, має форму грошової винагороди: 100 тис. злотих для автора найкращого літературного репортажу року та 20 тис. злотих автору найкращого перекладу репортажу року[2]. Членами журі були такі діячі й діячки: Йоанна Батор, Мацей Дрігас, Ольга Станіславська[en], Мацей Заремба[sv], Малґожата Шейнерт, Андерс Бодегорд, Юлія Федорчук, Вільям Р. Бранд і Пьотр Міцнер[3].
Нагороду не слід плутати з двома іншими нагородами імені Ришарда Капусцінського : Премією Польського агентства преси[en] імені Ришарда Капусцінського, заснованою 2010 року[4][5] та Перекладацькою премією імені Ришарда Капусцінського, заснованою 2015 року[6].
Переможціред. код
| Рік | Лауреат(и) | Зображення | Громадянство(а) | Назва | Нагорода за переклад | Формулювання |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2022 | Андер Ісагірре[pl] |  | Іспанія  | «Потосі» (ісп. Potosí)[7] | Єжи Волк-Ланевський | за переклад книжки Андера Ісагірри «Потосі» |
| 2021 | Джессіка Брудер[en] | – | США  | «Земля кочівників. У дорозі по працю» (англ. Nomadland)[8] | Мартина Томчак | за переклад з англійської книжки Джессіки Брудер «Земля кочівників. У дорозі по працю» |
| 2020 | Катажина Кобилярчик[pl] | – | Польща  | Струп. Іспанія роз’ятрює рани (пол. Strup. Hiszpania rozdrapuje rany)[9] | Ірена Ковадло-Пшедмойська, Томаш Піндель[pl] і Марек С. Задура (ex aequo) | за переклади, відповідно, книжок Ларса Берґа «Добрий вовк. Трагедія в шведському зоопарку», Оскара Мартінеса «Звір. Про людей, яким всеодно» і Артема Чеха «Точка нуль» |
| 2019 | Мацей Заремба[sv] |  | Швеція  | «Дім з двома вежами» (швед. Huset med de två tornen)[10] | Маріуш Калиновський[pl] | за переклад зі шведської книжки Мацея Заремби «Дім з двома вежами» |
| 2018 | Анна Біконт[en] | _(cropped).jpg) | Польща | «Сендлерова: В укритті» (пол. Sendlerowa. W ukryciu)[11] | Сергіуш Ковальський[pl] | за переклад з англійської мови книжки Бена Роуленса[en] City of Thorns: Nine Lives in the World’s Largest Refugee Camp |
| 2017 | Рана Дасгупта[en] |  | Велика Британія .svg){kind=small} | «Столиця: Портрет Делі в 21-му столітті» (англ. Capital: A Portrait of Delhi in the Twenty‑First Century)[12] | Барбара Копець-Умястовська[pl], Януш Охаб і Марта Шафранська-Брандт (ex aequo) | за переклади, відповідно, книжок Рани Дасгупти «Столиця: Портрет Делі в 21-му столітті», Еда Вуллямі[en] The War is Dead, Long Live the War: Bosnia: The Reckoning і Мартіна Капарроса Голод (ісп. El Hambre) |
| 2016 | Павел Пьотр Решка[pl] |  | Польща | «Диявол і плитка шоколаду» (пол. Diabeł i tabliczka czekolady)[13] | Не присуджували | – |
| 2015 | Вільям Далрімпл[en] |  | Шотландія  | «Повернення короля» (англ. Return of a King)[14][15] | Не присуджували | – |
| 2014 | Елізабет Осбрінк[en] |  | Швеція | І у Віденському лісі все ще стоять ці дерева (швед. Och i Wienerwald står träden kvar)[16] | Ірена Ковадло-Пшедмойська | за переклад книжки Елізабет Осбрінк «І у Віденському лісі все ще стоять ці дерева» |
| 2013 | Ед Вуллямі[en] | .jpg) | Велика Британія | «Амексика: Війна вздовж кордону» (англ. Amexica: War Along the Borderline)[17][18] | Януш Охаб | за переклад книжки Еда Вуллямі «Амексика: Війна вздовж кордону» |
| 2012 | Ляо Їу[en] |  | Китай  | The Corpse Walker: Real Life Stories, China from the Bottom Up (кит. 中国底层访谈录)[19] | Вень Хуан і Агнєшка Покойська[pl] | за переклад з китайської на англійську мову книжки Ляо Їу The Corpse Walker: Real Life Stories, China from the Bottom Up |
| 2011 | Світлана Алексієвич |  | Білорусь  | «У війни не жіноче обличчя»[20] | Єжи Чех[pl] | за переклад польською мовою книжки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» |
| 2010 | Жан Атцфельд[en] |  | Франція  | Стратегія антилоп[fr] (фр. La Stratégie des antilopes)[21] | Яцек Гіщак[pl] | за переклад польською мовою Жана Атцфельда «Стратегія антилоп» |