Магічна сімка (Лондон)

За перші п'ятдесят років XIX століття населення Лондона збільшилося більш як удвічі — від 1 млн до 2,3 млн осіб. В той же час поховання в Лондоні проводилися на маленьких церковних цвинтарях, які швидко стали небезпечними через переповнювання, що могло призвести до потрапляння продуктів розкладання до системи водопостачання і спричинити епідемії. Поширювалися історії про те, що при створенні нових могил, які рилися на місці вже наявного поховання, тіла з цих поховань падали просто в щойно побудовану каналізаційну систему.

Ебні парк

Бромптон

Гайґейт

Кенсал-Ґрін

Нангед

Тавер-Гемлетс

Вест-Норвуд

У 1832 році парламент Великої Британії ухвалив законопроєкт, що заохочує створення приватних цвинтарів за межами Лондона, а пізніше ухвалив законопроєкт про остаточне закриття для поховань усіх внутрішніх церковних дворів Лондона. Впродовж наступного десятиліття було створено сім цвинтарів — «Магічна сімка», побудованих на околицях міста:

• Кенсал-Ґрін, 1832
• Вест-Норвудський цвинтар, 1836
• Гайґейтський цвинтар, 1839
• Цвинтар парку Ебні^[en], 1840
• Нангедський цвинтар^[en], 1840
• Бромптонський цвинтар, 1840
• Цвинтар Тавер-Гемлетс^[en], 1841.

Нині цвинтарі переповнені, і на них не проводяться нові поховання. Усі цвинтарі знаходяться на різних рівнях збереженості, і є місцями паломництва для туристів.

Вхідні брами

• 
  Гайґейтського цвинтаря
• 
  Цвинтаря Кенсал-Ґрін
• 
  Вест-Норвудського цвинтаря
• 
  Бромптонського цвинтаря
• 
  Цвинтаря парку Ебні
• 
  Нангедського цвинтаря

• Hugh Meller, Brian Parsons: London Cemeteries: An Illustrated Guide & Gazetteer. The History Press, Stroud (Gloucestershire) 2011 ISBN 978-0-7524-6183-0

• Національна федерація друзів кладовищ Збереження вікторіанських цвинтарів і поховань Англії (англ.)
• Фотографічні дослідження кожного з цвинтарів лондонської Магічної сімки (англ.)