Мартиролог

Мартироло́г (від грец. μάρτυς — свідок; грец. μαρτύριον — доказ) — список визнаних мучеників, імена яких наводяться в календарному порядку відповідно до дати їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя).

Мартирологи покликані полегшити запам'ятовування днів, в які здійснювалося щорічне церковне поминання того чи іншого мученика, і, як правило, поряд з датою кончини, містили короткі відомості про обставини його мученицької смерті. У католицькій і православній церквах, де мученики є об'єктами релігійного шанування і виступають у ролі посередників між Богом і людиною, мартирологи відіграють найважливішу роль.

Найбільш ранні з відомих нам мартирологів — Римський мартиролог (354) і календарі мучеників, Карфагенський і Константинопольський, — містили імена місцевошанованих мучеників. Папа Григорій XIII (1572—1585) розпорядився скласти загальноцерковний мартиролог, а наступні папи переглядали і доповнювали його.

Надалі поняття «мартиролог» стало використовуватися в більш широкому, переносному значенні. В даний час в публіцистиці це слово часто використовується для позначення переліку осіб, які зазнали переслідувань або страждань, а також переліку пережитих кимось страждань, фактів переслідування тощо^[1][2]