Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

19 березня 2017 року було засновано Наглядову раду фонду й її членами стали політичні та громадські діячі з України, Ізраїлю, США, Білорусі, Польщі, Німеччини тощо. Серед них Натан Щаранський, Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс, Ірина Бокова, Яків Дов Блайх, Святослав Вакарчук, Володимир Кличко, Александр Квасневський, Йошка Фішер, Джо Ліберман, Рональд Лаудер, Світлана Алексієвич, Марина Абрамович та Леонід Кравчук.

Керівництво центру публічно неодноразово висловлювало готовність включити до його Наглядової ради представників вищої української влади. 23 червня 2021 року Павло Фукс оголосив про призупинення своїх повноважень та про вихід із Наглядової Ради, а після початку повномасштабного вторгнення з Наглядової ради «Бабиного Яру» вийшли Михайло Фрідман та Герман Хан.

За підсумком відеоконференції між керівництвом проєкту та президентом України Володимиром Зеленським також було погоджено, що робочу групу зі створення приватного Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» очолить голова ОПУ Андрій Єрмак.

У співпраці з Державною архівною службою та місцевими архівами Фонд веде роботу з оцифрування архівних документів та створення онлайн-архіву що вже налічує понад 3,5 мільйони документів^[5][6]. У серпні 2023 року документальну спадщину «Бабин Яр» було включено до реєстру програми «Пам'ять світу» ЮНЕСКО^[7].

У 2020 році було засновано проєкт «Імена» для створення максимально точного та повного переліку даних жертв Бабиного Яру. Було систематизовано опубліковані раніше дані та внесено нововиявлену інформацію та створено перелік з понад 28 тисяч імен, що становить приблизно третину від загальної кількості жертв. Триває подальша робота з пошуку невідомих імен та додаткових відомостей про загиблих^[8].

Від початку російького вторгнення спільно з асоціацією «Яхад — Ін унум» чолі з Патріком Дебуа Центр долучився до збору свідчень та доказів воєнних злочиннів РФ в Україні^[9][10].У серпні 2022 року Центр відкрив сайт-мартиролог жертв російсько-української війни з 2014 року під назвою «Закриті очі»^[11]. Дизайн сайту проєкту відзначений преміями Red Dot Design Award^[12][13] та Webby Awards^{[14][15][значущість факту?]}.

За участі фонду організовано низку виставок присвячених історії євреїв в Україні, зокрема «Зниклий світ» (2023)^[16]«Документи та долі» (2024)^[17].Фонд співпрацює зі світовими музеями та інституціями, зокрема з ізраїльським «Яд ва-шем» та немецьким Бундесархівом^[2]. У травні 2020 року на базі центру створено два науково-дослідних інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру (директор — Владислав Гриневич) та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі (директор — Андрій Руккас)^{[значущість факту?][джерело?]}. Наукову раду центру очолює Патрік Дебуа, засновник та президент французької організації «Яхад — Ін Унум», римо-католицький священик. Серед її членів — українські та міжнародні дослідники Голокосту: Аґнєшка Матусяк, Олександр Круглов^[ru], Андрій Руккас, Арунас Бубніс^[en], Вікторія Хітерер^[en], Владислав Гриневич, Діана Думітру, Кай Штруве, Андреа Пето^[en], Норман Наймарк^[18]. З 2022 року Центр спільно з видавництвом De Gruyter^[en] видає науковий журнал «Східноєвропейські дослідження Голокосту» присвячений дослідженню історії Голокосту в Східній Європі^{[19][ангажоване джерело]}.

Меморіальним центром було відкрито низку артоб'єктів присвячених історії Києва та трагедії Голокосту.

• 14 травня 2020 року відкрито символічну синагогу «Місце для роздумів»^[20].
• 29 вересня 2020 року було відкрито інсталяцію «Дзеркальне поле» — сорокаметровий дзеркальний диск із високими дзеркальними металевими колонами. Їх прострелено сотнею тисяч куль того ж калібру, від яких загинули люди на цьому місці, з отворів щогодини лунає звук, зокрема, голоси перелічують імена жертв Бабиного Яру. Поряд розміщені монітори на яких можна побачити та почути історії праведників, що рятували євреїв, свідків трагічних подій та інформацію про загиблих^[21].
• 27 січня 2021 року відбулася церемонія відкриття інсталяції «Погляд у минуле». Робота української художниці та архітекторки Анни Камишан присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та розміщена на проспекті Перемоги являє собою два кам'яних валуни природної обробки з поваленим деревом між ними.Поруч розміщені фотографії німецького військового фотографа Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві. Серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу понад 33 тисяч євреїв 29-30 вересня 1941 року^[22].
• У березні 2021 року відкрито інсталяцію «Погляд у минуле», присвячену 60-й річниці Куренівської трагедії. Монумент у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини встановлено на місці прориву дамби 3 березня 1961 року^[23].
• 6 жовтня 2021 року був представлений ще один об'єкт — «Кристалічна стіна плачу» авторства художниці-концептуалістки Марини Абрамович^[24].

Про створення меморіалу було оголошено у вересні 2016 році у Києві; на церемонії були присутні міський голова Києва Віталій Кличко та тодішній Президент України Петро Порошенко^[25]. Петро Порошенко не виступав за приватний меморіал «Бабин Яр», натомість на всіх нарадах за участі керівництва Адміністрації президента акцентувалося на тому, що президент обстоює державну концепцію національного Меморіального центру «Бабин Яр», яку мають розробляти українські науковці.

16 березня 2018, Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Київська міська державна адміністрація, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» та Фонд підписали Меморандум про співпрацю у створенні Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»^[26]. У грудні 2018 року Фонд за підтримки Київської міської державної адміністрації оголосив про проведення конкурсу з розробки проєкту майбутнього меморіального центру. У вересні 2019 року журі обрало найкращий проєкт, автором якого виступила команда австрійського архітектурного бюро Querkraft Architekten з австрійським ландшафтним архітектором «Kieran Fraser Landscape Design»^[27].

29 липня 2020 року Президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду «Меморіал Голокосту „Бабин Яр“», під час якої висловив підтримку необхідності будівництва приватного Меморіального центру пам'яті жертв Голокосту в Бабиному Яру коштом бізнесменів Віктора Пінчука, Рональда Лаудера, Джо Лібермана, Йошка Фішера, Володимира Кличка, Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана^[28][29][30].

Окремо від Фонду, українські історики та громадські діячі створили у 2017 році, на базі Інституту історії України НАН, проєкт Національного меморіального центру «Бабин Яр» який було розроблено впродовж двох років та представлено українській громадськості у лютому 2019 року.

Радянський єврейський дисидент Йосиф Зісельс, назвав цей проєкт «троянським конем» російського президента Володимира Путіна, з допомогою якого він збирається нав'язувати світові російські антиукраїнські наративи.

• Офіційний вебсайт [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.])

• Андрій Гарасим (2 грудня 2021). Як приватний Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» пояснює українцям, що вони співпрацювали з нацистами. Texty.org.ua.
• Ганна Щокань (18 вересня 2023). "Хржановському заміну не шукаємо" – керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Українська правда.
• Вікторія Власенко (29 вересня 2023). Хто і коли збудує меморіал у Бабиному Яру?. DW.
• Марія Щур (21 лютого 2021). Меморіал у Бабиному Яру: з росіянами чи без?. Радіо Свобода.
• Лілія Ржеутська (19 вересня 2019). Центр Голокосту "Бабин Яр": проєкт є, дискусія триває. DW.
• Марина Барановська; Світлана Власова; Валерій Сааков (14 травня 2021). Синагога в Бабиному Яру - данина пам'яті жертвам Голокосту. DW.
• Matt Lebovic. World’s largest Holocaust memorial planned for Ukraine’s Babyn Yar ravine (англ.). The Times of Israel.
• Ольга Скороход (22 червня 2019). Бабин Яр: до чого тут політична воля, олігархи та "конфлікти пам'яті". Цензор.нет.
• Порошенко відповів, який проєкт меморіалу підтримує у Бабиному Яру. Радіо Свобода. 12 березня 2021.
• Йосиф Зісельс (13 липня 2017). Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський (рос.). Історична правда.