Мошовці

обец
Мошовці; словац. Mošovce [?] ±к:нп, засновані 1233±к:нп, засновані 1233
герб	прапор
	; на мапі адмінподілу Словаччини
	Основні дані
	48°54′34″ пн. ш. 18°53′15″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Жилінський
Окрес	Турчянске Тепліце → SPARQL ←
Перша згадка	1233
Засновано	1233
Висота над р.м.	484 м
Площа	58,09 км² (2023)
Населення	1351 (2023)
· густота	23,29 осіб/км² (2023)
Телефонний код	+421-043
Автомоб. ном.	TR
Поштовий індекс	038 21
	Місцева влада
Вебсторінка	mosovce.sk
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0319512460
OpenStreetMap	r2169473 ·R
GeoNames	3058637
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
	До Братислави
— фізична	156 км
Карта
	Мошовці (Жилінський край)
	Джерела:
	Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 2 K–R (2); ;
	Мошовці у Вікісховищі

Мо́шовце (словац. Mošovce) — село, громада в окрузі Турчянське Тепліце, Жилінський край, Словаччина; одне з найбільших селищ в Турчанській області Словаччини.

Історія

Мошовце має багату історію, про що свідчить велика кількість архітектурних пам'яток. Перші записи, у яких згадувалося це поселення беруть початок більш ніж 770 років тому. А саме першим документом був документ короля Андрія ІІ з 1233 року. Спочатку Мошовце складалися з двох сіл. Перше, Махиух, на місці сучасної Старої ради. А друге, Тера Моїс, яке знаходилося на сучасній території Відрмох. Виходячи з другої назви (Тера Моїс = Земля Мойшова), можна стверджувати, що ця територія була власністю Мойші (слов. Мойтех). З часом ця назва мала багато видозмін, від Мошових, Мошоц, Мошовець аж до сучасного Мошовце.Окремою старою частиною Мошовців є колишнє поселення Хорнуків, яке має зараз назву Черняків.

Мошовце спочатку розвивалося як королівське поселення зі своєю вільною політикою, а від половини XIV століття було під впливом королівського замка Блатниця. В 1527 року Мошовце було власністю роду Ревай, який майже 400 років порушував міські привілеї Мошовців.

В минулому Мошовце були відомим ремесельним центром в регіоні Тур'єць. Продукція була на високому рівні, про що свідчить той факт, що в той час в місті було близько 15 цехів, найдовше проіснував цех шевців та скорняжників. Сьогодні Мошовце можна характеризувати, як відомий туристичний регіон з великою кількістю історичних пам'яток.

Пам'ятки

Із будов увагу насамперед заслуговує осада-резиденція зроблена в стилі рококо з елементами класицизму, який був побудований в другій половині XVIII століття з великим англійським парком. Наступними цікавими місцями є родинний дім Яна Коллара, виконана в неоготичному стилі церква, яка розташована на місці старої церкви з цінним вівтарем, лютеранська (євангелійська церква Габсбургів) церква з 1784 року, мавзолей, у якому знаходиться музей ремесельних виробив, модерна теплиця, а також павільйон з 1800 року.

Природа

Мошовце мають насправді велику територію. Історичні алеї і зелень навколо викликають відчуття естетичності, зеленої країни, і виходять на лісові терени гірного комплексу Велька Фатра (Veľká Fatra). Цей гірський масив є одним з найцікавіших місць для туристів у Словаччині. В околицях села розташовані Гадерська долина і Блатницька долина з вапняковими і доломітовими утворами. Протікає річка Долинка.

Культура і традиції

Мошовце дали Словаччині багато відомих людей, серед яких композитор Фріцо Кафедра (1883—1963), письменниця Анна Лацкова-Зора (1899—1988), літературний критик, історик і поет Штефан Крчмері (1892—1955), «бароковий» драматург Юр Тесак Мошовський, і засновник добровільного пожежної дружини в Словаччині, Мілослав Шмідт.

Найвідомішим все ж є великий слов'янський поет, філософ і лютеранський (євангелійський) священик Ян Коллар (1793—1852), який своєю працею «Slávy dcera» (Слави дцера) якнайменше увійшов до двох народних літератур. Його твір мав великий вплив на тогочасне і нинішнє покоління. Його праця була перекладена на багато мов всього світу, як слов'янських так і неслов'янських, і навіки прославила свого автора.