Мілан Балабан
Мілан Балабан (чеськ. Milan Balabán; 3 вересня 1929, Боратин, Тарнопольське воєводство, Польща — 4 січня 2019[15], Лібіце-над-Цідліною, Чехія) — чехословацький теолог, професор релігії та Старого Завіту, пастор Євангельської церкви чеських братів (ЄЦЧБ) і поет. Балабан був активним антикомуністичним дисидентом під час комуністичного режиму в Чехословаччині і був одним з підписантів Хартії 77.[16] Він також входив до групи чеських дослідників Старого Заповіту, які створили Чеський екуменічний переклад Біблії. Цей переклад, який був написаний і перекладений старозавітними богословами, залишається найбільш поширеним чеським перекладом Біблії до сьогодні.[17]
Мілан Балабан | |
---|---|
чеськ. Milan Balabán | |
Народився | 3 вересня 1929[4][2][…] Боратин, Луцький район, Волинська область, Українська СРР, СРСР[2] |
Помер | 4 січня 2019[1][2][…] (89 років) Libice nad Cidlinoud[5][2][6] |
Країна | Чехія Чехословаччина[7] |
Діяльність | богослов, педагог, письменник, парох, релігієзнавець, поет, викладач університету, evangelical theologian |
Галузь | Protestant theologyd[2], релігієзнавство[2] і поезія[2] |
Alma mater | Protestant Theological Faculty – Charles Universityd (1952)[8] |
Науковий ступінь | професор[8] (1995) і доцент[8] (1993) |
Знання мов | чеська[2] |
Заклад | Карлів університет, Євангельська Чеська Братська Церкваd і Tomas Bata University in Zlínd[9] |
Конфесія | Євангельська Чеська Братська Церкваd[10] |
Батько | Antonín Balabánd[11] |
Родичі | Daniel Balabánd[12] і Ян Балабан[12] |
Брати, сестри | Lydie Cejpovád[13] і Daniel Balabánd[14] |
У шлюбі з | Alena Balabánovád[10] |
Нагороди | |
Біографія
Балабан народився 3 вересня 1929 року в селі Боратин Тарнопольського воєводства Польщі (нині на території сучасної України) в сім'ї євангелічного диякона і вчителя релігії Антоніна Балабана, який працював серед волинської богеми.[16]
Після закінчення протестантського теологічного факультету у Карловому університеті Мілан був кліриком Євангельської церкви чеських братів в Шенові під Остравою (1 грудня 1952 р. — 27 лютого 1953 р.), у Стрмілові (1 травня 1955 р. — 15 листопада 1966 р.), Семтеші. (з 16 листопада 1966 року) і Прага-Радотині.[16]
З 1950-х років він належав до об'єднання «Нова орієнтація», яке критикувало становище не тільки в церкві, а й у суспільстві загалом.[16] Він продовжував наполягати на демократичних реформах протягом 1950-х, 1960-х і 1970-х років, будучи антикомуністичним дисидентом. У результаті комуністична влада Чехословацької Соціалістичної Республіки позбавила його ліцензії на священнослужіння в 1974 році[17] Він був змушений працювати фізичною працею, яка включала роботу у міській каналізаційній системі Праги.[16][17]
Балабан підписав Хартію 77, яка закликала до прав людини та демократичних реформ у Чехословаччині.[16]
З 1990 року працював релігієзнавцем на євангелічному богословському факультеті Карлового університету в Празі. У 1995 році його призначили професором. У жовтні 2002 року отримав державну нагороду за заслуги перед Чехією.[18]
Мілан Балабан помер 4 січня 2019 року, у віці 89 років, в Лібіце-над-Цідліною, Чехія[16][17]
Обрана бібліографія
- Víra nebo osud (1993)
- Hebrejské myšlení (1993)
- Gilgameš (2002)
- Moudrost ve Starém zákoně (під псевдонімом Карел Флоссман, 1989)
- Hebrejské myšlení (1993)
- Bojovníci a trpitelé (1994), ISBN 80-900696-6-5
- Hebrejské člověkosloví (1996)
- Cesty vzhůru — problematika překladu Žalmu 120—135 (в співавт., 1997), ISBN 80-86005-38-0
- Ohlasy Starého zákona v české literatuře 19. a 20. století (в співавт., 1997), ISBN 80-86005-41-0
- Tázání po budoucím — myšlenkové proudy starého Izraele (в співавт., 1998
- Gilgameš — mytické drama o hledání věčného života (в співавт., 2002)
- Nejkrásnější píseň Šalamounova (2002)
- Kvete-li vinný kmen (2002), ISBN 80-7017-829-9
- Hudba pro pozůstalé (2006), ISBN 80-7215-280-7
- Biblický třpyt v české poezii (в співавт., 2007)
- Putování k čirému (в співавт., 2007), ISBN 978-80-86057-44-6
- Jímavé portréty biblických žen (2009), ISBN 978-80-7017-122-6
- Domov a bezdomoví i jiné zprávy (2009), ISBN 978-80-904015-5-6
- Víra (u) Václava Havla (2009), ISBN 978-80-7298-412-1
- Šepoty a křiky víry (2010), ISBN 978-80-87377-07-9
- Cestami kulhavého Jákoba (2011), ISBN 978-80-7215-417-3
- Pravěká tanečnice (2011), ISBN 978-80-87377-32-1
Нагороди
- Медаль «За заслуги» (жовтень 2002), нагороджена президентом Вацлавом Гавелом, дисидентом Хартії-77.[17]