Мішок з піском

Мішок з піском (із землею, глиною) — тимчасовий елемент військових, протипаводкових та інших укріплень чи загорожі. Являє собою мішок наповнений піском або ґрунтом, який виконує функцію фортифікації або загорожі^[1]. Незважаючи на тимчасовий характер такого укріплення (загородження), на практиці деякі конструкції існують багато років.

Мішок виготовляється з м'яких, атмосферостійких тканин, історично мішки виготовлялися тільки з натуральних волокон, таких як джут, часто просмолених, на сьогодні існують і мішки із синтетичних матеріалів. Головною якістю мішків є їх здатність утримувати значну вагу піску (землі) та не пошкоджуватися від дії атмосфери, в тому числі атмосферних опадів^[2].

Залежно від умов вручну або механічно засипається піском або землею, а потім укладається шарами, залежно від потреби, насипу або стін. Вага одного мішка становить приблизно 15—25 кг, вага повинна дозволяти нести його вручну одній людині.

Під час військових дій з нього будують загородження входів у будівлі, засипають віконні отвори, будують вуличні барикади, елементи польових укріплень траншей. Під час повені мішки з піском використовуються для підняття гребенів насипів, зміцнення пошкоджених споруд, зупинки протікання.

У критичних ситуаціях як мішки використовується будь-яка м'яка упаковка, наприклад поліетиленові мішки для сміття, постільні речі.

Також мішки з піском можуть використовуватися як тимчасовий вантаж (баласт) у різних ситуаціях.

Сучасною альтернативою мішкам із піском є Габіон Hesco, ці системи мають свої переваги і недоліки.

Відбуваються спроби застосування мішків із піском, як будівельного матеріалу.

Мішки з піском активно використовуються як укріплення (загородження) з 19 століття^[3].