Надоляни

Знаходиться на берегах потоку Пельниця (права притока річки Віслок) за 4 км на північний захід від Буківсько, 12 км на захід від Сяніка, 60 км на південь від Ряшева, при воєводській дорозі № 889.

Назва села позначає приміське поселення нижче за течією.

Перша згадка припадає на 1577 р. До 1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

Через відсутність церкви в селі лемківське населення Надолян, як і в решті приміських сіл під Новотанцем, піддавались латинізації та полонізації.

У 1898 р. в селі було 112 будинків і 607 мешканців, сільськогосподарські угіддя становили 4,29 км², крім того присілок Вигнанка налічував 72 мешканці, а землі фільварку становили 2,36 км².

У міжвоєнний час у селі були столярня, кузня, швець, магазин, млин і тартак. В 1939 році в селі проживало 750 мешканців, з них 20 українців, 720 поляків і 10 євреїв^[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

Під час Карпатсько-Дуклянської військової операції з 4 серпня 1944 року понад місяць тривали бої в околицях, поки 16 вересня село не було зайняте Чехословацьким армійським корпусом.

Після війни українське населення виселене в 1944—1946 р. до СРСР.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Надоляни

• Nadolany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 859. (пол.)
• Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 10-11

Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.