Руське воєводство

• Руське воєводство (лат. Palatinatus Russiae; пол. Województwo ruskie)
• Львівське воєводство (лат. Leopoliensis satrapia/Palatinat de Lemberg^[2][3])

Руське воєводство межувало на заході із Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами, на півночі — із Берестейським воєводством Великого князівства Литовського та Белзьким воєводством, на сході — із Волинським воєводством (до 1566 року — Волинською землею) та Подільським воєводством^[4][2]. Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту, який відокремлював його від Закарпаття у складі Угорського королівства^[4]. Руське воєводство разом з Белзьким воєводством вважалося властивою Червоною Русю^[2][5].

Утворилося на території колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого після смерті останнього володаря Юрія Болеслава та боротьби за спадщину відійшла в 1340-ві роки до складу Королівства Польського на правах особистого домену короля^[4]. Статус воєводства ця територія отримала внаслідок поширення в 1434 році положень Єдлінського привілею 1430 року на руські землі (разом із Західним Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств^[4]. Адміністративним центром воєводства був Львів^[6]. Спочатку до воєводства увійшли 4 давніші землі: Львівська, Галицька, Перемишльська та Сяноцька^[7][8]. У XVI до воєводства увійшла Холмська земля^[7].

Воєводство ліквідоване внаслідок першого поділу Речі Посполитої 1772 року, коли більша частина воєводства увійшла до складу Габсбурзької Австрії на правах провінції як Королівство Галичини та Володимирії^[4]. Холмська земля залишилася у складі Речі Посполитої^[4]. За третім поділом Речі Посполитої 1795 року Холмська земля увійшла до складу Австрії та Російської імперії^[4].

Руське воєводство складалося з 5 земель: Львівської — із центром у Львові, Галицької — із центром у Галичі, Перемишльської — із центром у Перемишлі, Холмської — із центром у Холмі, та Сяноцької — із центром у Сяноку^[4]. Руське воєводство було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі^[4]. Кожна із земель, водночас, ділилася на повіти^[4]:

• Львівська земля
  • Львівський повіт
  • Жидачівський повіт
  • Городоцький повіт
• Галицька земля
  • Галицький повіт
  • Теребовлянський повіт
  • Коломийський повіт
  • Снятинський повіт
• Перемишльська земля
  • Перемишльський повіт
  • Переворський повіт
  • Лежайський повіт
  • Самбірський повіт
• Сяноцька земля
  • Сяноцький повіт
• Холмська земля
  • Холмський повіт
  • Красноставський повіт
  • Ратненський повіт
  • Грубешівський повіт

У XVI столітті зникли старі замкові повіти: у Львівській землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемишльській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостицький, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський^[4]. З впровадженням коронного (польського) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові й негродові повіти^[4].

В усіх центрах земель діяли земські суди^[4]. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства^[4]. Окремо діяв земський суд у Переворську (1437—1477; Перемишльська земля)^[4]. Зі збільшенням чисельності шляхти в XVII столітті в межах окремих земель виділилися нові земські суди: теребовельський (1648—1784), жидачівський (1557—1784)^[4]. Паралельно існували гродські суди, які діяли в центрах земель та в Теребовлі (1533—1783, 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татар^[9]; Галицька земля), Городку (1528—1540) і Жидачеві (1649—1783; Львівська земля), Самборі (1530—1537; Перемишльська земля), Красноставі^[4].

Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики в центрах земель^[4]. Генеральний сеймик Руського воєводства відбувався у Вишні^[4]. На нього з'їжджалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель^[4][10]. Холмська шляхта через географічне положення своєї землі їхала на вальний сейм окремо^[4]. У Вишні часами проходив Генеральний сеймик для Руського та Подільського воєводств^[4].

Шляхта Руського воєводства обирала своїх послів (представників) на вальний сейм і депутатів до Коронного трибуналу в Любліні та Скарбового трибуналу в Радомі^[4]. Кількість послів від земель була різною: Львівська — 2, Галицька — 6, Перемишльська — 2, Холмська — 2, Сяноцька — 2^[4]. Серед усіх воєводств Руське воєводство мало на вальному сеймі найбільшу кількість представників (разом із сенаторами — 23)^[4]. На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік: одного — на сеймику у Вишні, а другого, по черзі, — від Галицької та Холмської землі^[4].

Урядницька структура Руського воєводства була строкатою і відображала поділ на землі^[4]. На чолі воєводства був руський воєвода^[4]. Кожна із земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся львівський каштелян, який належав до «більших», або «кріслових», каштелянів (засідали в сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський — були «дронжковими» каштелянами (засідали в сенаті на вузьких лавах під стінами)^[4]. Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковних (львівський архієпископ та католицький єпископи Перемишля і Холма)^[4].

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі^[4]. Кожна із земель і Красноставський повіт Холмської землі мали свого підкоморія^[4]. Серед повітів Руського воєводства виділялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський, де існували уряди войського (більшого та меншого), ловчого, мечника, підстолія, підчашія, скарбника, хорунжого та чашника^[4]. Епізодично в Городку, Медиці, Самборі та Стрию документи фіксують уряди войських^[4].

Руське воєводство було однією з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях^[4]. Наприкінці XV століття у воєводстві налічувалося понад 1700 населених пунктів, з них 65 міст і містечок, приблизно 20 % усіх поселень перебували в королівській власності^[4]. На кінець XVI століття в Руському воєводстві налічувалося вже близько 2800 населених пунктів, серед яких було 193 міста і містечка^[4]. Упродовж XVI століття у воєводстві було локовано 128 міст і містечок^[4]. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 міст і містечок відповідно)^[4]. Чисельність населення воєводства в 1629 році становило 943 тис. осіб, у 1770 році — 1,495 млн осіб^[6]. На 1677 рік у воєводстві було близько 3090 сіл і 160 міст та містечок^[6]. На момент ліквідації Руського воєводства на цій території налічувалося близько 280 міст і містечок^[4].

• Герб Руського воєводства^[ru]
• Руські воєводи
• Війна за галицько-волинську спадщину
• Галицька земля
• Волинське воєводство
• Белзьке воєводство
• Руський домен короля

• Михайловський В. М. Руське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 396. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Руське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2658. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. — Львів, 2000. — Вип. 3. — С. 41—47.
• Ониськів М. Комунікація монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій: видача та доставка королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів Руського воєводства // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (липень—серп.). — С. 161—178. — ISSN 0130-5247.

• Жерела до історії України-Руси / М. Грушевський, С. Томашівський. — Львів, 1895—1924.
  • Т. 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської (1895)
  • Т. 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької (1897)
  • Т. 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської (1900)
  • Т. 04. Матеріяли до історії Галичини. Т. 1. Акти з р. 1648-1649 (1898)
  • Т. 05. Матеріяли до історії Галичини. Т. 2. Акти з р. 1649-1651 (1901)
  • Т. 06. Матеріяли до історії Галичини. Т. 3. Лїтописні пам'ятки з р. 1648-1657 (1913)
  • Т. 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. (1903)
• Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. — Lwów, 1939.
• Gloger Z. Województwo Ruskie [Архівовано 15 травня 2018 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
• Ruskie Województwo // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 171—177.
• Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573—1695. // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 1998. — t. XXXIV.
• Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. — Lwów, 1938. — T. XVI. — Zesz. 3.
• Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVI-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A. Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899—1904.
• Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A. Jabłonowski. — Warszawa, 1902—1903. — (Źródła dziejowe. T. XVIII)
  • Cz. 1 (1902)
  • Cz. 2 (1903)
• Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K. Przyboś. — Wrocław, 1987.