Нове (Степанівська сільська громада)

село Степанівської сільської громади Роздільнянського району Одеської області

Нове́ (до 01.02.1945 — Ново-Наксія[2]) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 28 осіб.

село Нове
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьОдеська область
РайонРоздільнянський район Роздільнянський район
ГромадаСтепанівська сільська громада
Код КАТОТТГUA51140150100012442
Облікова карткаНове 
Основні дані
Засноване1836 (188 років)
Перша згадка1836
Колишня назваНово-Наксія
Населення28 (01.01.2019)[1]
Площа0,494 км²
Густота населення72,87 осіб/км²
Поштовий індекс67468
Телефонний код+380 4853
Географічні дані
Географічні координати46°53′19″ пн. ш. 29°52′13″ сх. д. / 46.88861° пн. ш. 29.87028° сх. д. / 46.88861; 29.87028 29°52′13″ сх. д. / 46.88861° пн. ш. 29.87028° сх. д. / 46.88861; 29.87028
Середня висота
над рівнем моря
45 м
ВодоймиКучурган
Місцева влада
Адреса ради67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Нове. Карта розташування: Україна
Нове
Нове
Нове. Карта розташування: Одеська область
Нове
Нове
Мапа
Мапа

Історія

У 1896 році на хуторі Нова Наксія Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 5 дворів, у яких мешкало 34 людини (16 чоловік і 18 жінок); при хуторі Бугай[3].

На 1 січня 1906 року на хуторі Нова Наксія Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на лівій стороні балки Дівка, були суспільні наділи колишніх поміщицьких селян; проживали малороси; існували колодязі; 5 дворів, в яких мешкало 44 людини (20 чоловіків і 24 жінок)[4].

У 1916 році на хуторі Ново-Наксія Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 3 людей (2 чоловіка і 1 жінка)[5].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Ново-Наксія Ново-Петрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 3 домогосподарства. Для 3 домогосподарів рідною мовою була українська. На хуторі 18 людей наявного населення (7 чоловіків і 11 жінок). Тимчасово відсутні — 2 чоловіків (солдати Червоної Армії)[6].

Станом на 1 вересня 1946 року хутір був у складі Бугайської сільської Ради[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 52 особи, з яких 22 чоловіки та 30 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 36 осіб.[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

МоваВідсоток
українська97,22 %
болгарська2,78 %

Примітки