Олександрія (футбольний клуб)

український футбольний клуб з Олександрії
(Перенаправлено з Поліграфтехніка)

Футбо́льний клуб «Олександрі́я» — український футбольний клуб з міста Олександрія Кіровоградської області. Виступає в українській Прем'єр-лізі. Утворений 6 березня 1990 року. У 2014 році об'єднався з командою ПФК «УкрАгроКом» з Головківки.

ФК «Олександрія»
Повна назваФутбольний клуб «Олександрія»
Прізвиськожовто-чорні, містяни, Сашка
Коротка назваФК «Олександрія»
Засновано1948
Населений пунктОлександрія, Україна
СтадіонКСК «Ніка»
Вміщує7000
ПрезидентУкраїна Сергій Кузьменко
Головний тренерУкраїна Руслан Ротань
ЛігаПрем'єр-ліга
2023/248-е місце
Вебсайтfco.com.ua
Домашня
Виїзна
Запасна

Кольори клубу — жовто-зелено-чорні. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Ніка» (7000 місць).

Найвище досягнення — третє місце в Українській прем'єр-лізі 2018/19[1].

Історія

Колишні назви:

  • «Шахтар» (1948–1990) — зовсім інша команда, з якою не потрібно плутати ФК «Олександрія».
  • «Поліграфтехніка» (1990–2002)
  • ФК «Олександрія» (2003)
  • ПФК «Олександрія» (2004–2014)
  • ФК «Олександрія» (з 1 липня 2014)[2]

ФК «Шахтар»

Команда «Шахтар», що представляла ВО «Олександріявугілля» у повоєнні 1948 та 1949 роки, вперше випробовувала свої сили на республіканській арені в чемпіонаті серед колективів фізичної культури. Старт був невдалим: у першому ж сезоні гірники, зазнавши 7 поразок у 7 матчах, посіли підсумкове восьме місце, а за рік знову були восьмими, проте вже серед десяти команд. Як наслідок, наступні три роки колектив провів у другій групі чемпіонату колективів фізкультури. Олександрійці поновили свої виступи в аматорській першості УРСР з 1956 року.

У 1960 та 1961 роках у ранзі чемпіона області «Шахтар» у перехідних матчах за право грати в класі «Б» двічі невдало протистояв кіровоградській «Зірці»: 1:2, 1:1 та 0:3, 1:3 відповідно.

На початку сезону 1962 року команду було включено до розіграшу чемпіонату СРСР серед команд класу «Б». А перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти рівненського «Колгоспника». «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2. Усього в Кубку СРСР «Шахтар» брав участь 5 разів. Перші три роки у чемпіонаті і в статусі команди майстрів «Шахтар» боровся за «виживання», а згодом олександрійці стали «міцним середняком» змагань. Останній матч у Кубку СРСР команда провела 27 квітня 1966 року в Олександрії проти «Кривбасу». Гірники поступилися 0:2.Найбільш вдало колектив виступив у 1968 році, коли у фінальному турнірі за право грати у другій групі класу «А» посів восьме місце.У класі «Б» команда зіграла 9 сезонів.

Після чергової реорганізації чемпіонату УРСР гірники втратили статус команди майстрів і протягом 18 років (1971–1985, 1988–1990) виступали в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Чотири рази в цьому турнірі «Шахтар» був другим (1973–1975 і 1989) і один раз третім (1972) у своїй зоні. Також до активу слід занести участь у фіналі аматорського кубка УРСР 1974 року — «Сокіл» (Львів) 0:0 і 0:1.

У Чемпіонат УРСР серед КФК 1990 року «Шахтар» посів четверте місце в четвертій зоні й по завершенню сезону припинив своє існування.

Емблема «Поліграфтехніки»

ФК «Олександрія»

На олександрійському заводі поліграфічної техніки у 1990 році була створена заводська команда «Поліграфтехніка», яка того ж року стала чемпіоном Кіровоградської області та футбольною командою № 1 у місті по завершенні сезону.

У 1991 році нова команда дебютувала у змаганнях КФК і відразу стала переможцем зони, а у фінальному турнірі, що проходив у Маріуполі, стала бронзовим призером чемпіонату, що дало їй право наступного сезону грати в першій лізі національного чемпіонату України.

Бронзовий успіх в чемпіонаті УРСР 1991 року серед КФК став путівкою для «Поліграфтехніки» до першої ліги національного чемпіонату. Перший матч в чемпіонатах України команда провела 14 березня 1992 року в Олександрії проти черкаського «Дніпра». Господарі перемогли 3:1.

За часів незалежності олександрійці досить вдало виступали у першій лізі: за винятком сезонів 1996/97 та 1997/98 років, команда нижче восьмого місця у турнірній таблиці не опускалась. Двічі «Поліграфтехніка» посідала третю сходинку турнірної таблиці — 1993/94 (тренер Юрій Коваль) та 2000/01 (тренер Роман Покора). Саме бронза чемпіонату 2000/01 років вивела команду з райцентру на Кіровоградщині до вищого дивізіону України.

«Поліграфтехніка» протягом двох сезонів утримувала прописку у вищій лізі, двічі посідаючи 13-те місце. За підсумками чемпіонату 2001/02 років довелося грати перехідний матч у Києві проти житомирського «Полісся», у якому олександрійці виявились сильнішими 1:0.

Через фінансову скруту у 2003 році команда була змушена на рік призупинити своє членство у ПФЛ. Уже під новою назвою — ПФК «Олександрія» — у сезоні 2004/05 років клуб розпочав свій новий похід до вершин національної першості.

Емблема ПФК «Олександрія»

Перший сезон у другій лізі олександрійці завершили на третій сходинці турнірної таблиці групи «Б», а за рік, як найкраща команда серед тих, що посіли у своїх групах другі місця, «Олександрія» виборола путівку до першої ліги.

У кубку країни команда брала участь в усіх розіграшах, окрім сезону 2003/04. Перший матч у турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року вдома проти івано-франківського «Прикарпаття». Основний і додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті перемогли олександрійці 4:3. У наступному матчі 23 лютого «Поліграфтехніка» поступилася «Кременю» на виїзді 0:2. Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 46 ігор. В сезоні 2008/09 команда дійшла до 1/4 фіналу.

Провівши 5 сезонів у першій лізі, команда врешті виборола путівку до Прем'єр-ліги. Перший матч після повернення був проти «Шахтаря». У першій частині чемпіонату «Олександрія» виступала на середньому рівні, але у другій частині, після другого матчу з «гірниками», коли олександрійці були близькі до перемоги, команда стала виступати краще. Вона підібралась до єврокубкової зони. А в кубку країни у чвертьфіналі перемогла київське «Динамо» і вийшла до півфіналу, де знову зустрілася із «Шахтарем»: перший матч закінчився внічию, а другий був за «Шахтарем», що згодом у фіналі здолав «Зорю».

У першому в своїй історії єврокубковому матчі «Олександрія» поступилася хорватському «Хайдуку» з рахунком 0:3.

Статистика виступів

ФК «Шахтар»

Найбільші перемоги:
Найбільші поразки:

ФК «Олександрія»

Чемпіонат України

РікЛіга, зона, групаIВНПРМОМісце
1992 (весна)Перша ліга, 1 підгрупа26118725−27303 із 14
1992/1993Перша ліга4219101369−39486 із 22
1993/1994Перша ліга382211562−22553 із 20
1994/1995Перша ліга421881659−37628 із 22
1995/1996Перша ліга422371269−37764 із 22
1996/1997Перша ліга4617141555−506510 із 24
1997/1998Перша ліга421591851−495416 із 22
1998/1999Перша ліга3815131047−51585 із 20
1999/2000Перша ліга3413101134−34498 із 18
2000/2001Перша ліга34189750−22633 із 18
2001/2002Вища ліга26581321−392313 із 14
Перехідний матч11001−031 із 2
2002/2003Вища ліга30791426−433013 із 16
2003/2004команда розформована
2004/2005Друга ліга, група Б26136730−19453 із 14
2005/2006Друга ліга, група Б28205352−14652 із 15
2006/2007Перша ліга361941337−27615 із 19
2007/2008Перша ліга381415941−32578 із 20
2008/2009Перша ліга32159843−31543 із 17
2009/2010Перша ліга34196958−34635 із 18
2010/2011Перша ліга34216755−25691 із 18
2011/2012Прем'єр-ліга30481824−582016 із 16
2012/2013Перша ліга34179848−35603 із 18
2013/2014Перша ліга301410647−28522 із 16
2014/2015Перша ліга30226253−15721 із 16
2015/2016Прем'єр-ліга26108830−29386 із 14
2016/2017Прем'єр-ліга3210101241−43405 із 12
2017/2018Прем'єр-ліга321015732−27457 із 12
2018/2019Прем'єр-ліга321471139−34493 із 12
2019/2020Прем'єр-ліга321471149−47495 із 12
2020/2021Прем'єр-ліга26851333−37299 із 14
2021/2022Прем'єр-ліга1875619−16266 із 16
2022/2023Прем'єр-ліга301014642−39446 із 16
2023/2024Прем'єр-ліга308101230−38348 із 16
Усього32 чемпіонати10504532803171372−10781639
Статистика за лігами
ЛігаУІВНПРМО
Вища (Прем'єр-ліга)12344107106131386-450427
Перша18651312163176903−5951048
Друга25433111082−33110
Перехідні ігри11001−03
Всього3210504532803171372-10781639

Кубок України

РікЕтапІВНПРМО
19921/16 фіналу20110−21
1992/19931/16 фіналу42028−94
1993/19941/16 фіналу43017−36
1994/19951/64 фіналу10010−10
1995/19961/32 фіналу2[3]1[3]012−32
1996/19971/8 фіналу32013−14
1997/19981/32 фіналу21013−32
1998/19991/64 фіналу21012−32
1999/20001/16 фіналу10010−10
2000/20011/16 фіналу10010−30
2001/20021/8 фіналу43017−46
2002/20031/16 фіналу21103−13
2004/20051/32 фіналу10010−20
2005/20061/32 фіналу10011−20
2006/20071/32 фіналу10010−20
2007/20081/16 фіналу21012−22
2008/20091/4 фіналу42115−35
2009/20101/16 фіналу21014−32
2010/20111/8 фіналу31115−33
2011/20121/16 фіналу10010−50
2012/20131/32 фіналу10011−20
2013/20141/16 фіналу20112−51
2014/20151/8 фіналу30212−32
2015/20161/2 фіналу73319−69
2016/20171/8 фіналу10011−20
2017/20181/8 фіналу10012−30
2018/20191/16 фіналу10010−30
2019/20201/4 фіналу31112−23
2020/20211/2 фіналу42209−36
2021/20221/4 фіналу[4]22008−36
2022/2023[5]
2023/20241/4 фіналу21101−04
Всього31 турнір70[3]28142889−8773

Ліга Європи УЄФА

СезонТурнірРаундСуперникВдомаНа виїздіСумарно
2016/17Ліга Європи3 квал. раунд Хайдук0:31:31:6
2017/18Ліга Європи3 квал. раунд Астра1:00:01:0
Раунд плей-оф БАТЕ1:21:12:3
2019/20Ліга ЄвропиГрупа I Вольфсбург0:11:31:4
Гент1:11:22:3
Сент-Етьєн2:21:13:3

Загалом: 12 ігор — 1 виграш, 5 нічиїх, 6 поразок, різниця м'ячів: 9-19

Найбільші перемоги:
Найбільші поразки:

Досягнення

ФК «Шахтар»

  • Фіналіст Кубка УРСР серед колективів фізкультури: 1974

ФК «Олександрія»

Рекордсмени клубу

Гравці з найбільшою кількістю матчів (перед початком сезону 2021/22)
Прізвище (роки виступів)ВЛ+УПЛ1 Ліга2 ЛігаКУЄКРазом
1. Андрій Запорожан (2007—2020)1251810186330
2. Василь Грицук (2009—2021)1031240166249
3. Євген Банада (2012—2021)1516401911245
4. Віталій Первак

(1995—1996, 2001—2003, 2004—2008)

5010549120217
5. Ігор Чередніченко

(2005—2013)

1815727110213
6.Володимир Максімов

(1992—1998, 2004—2005)

01992100211
7. Юрій Паньків (2009—2012, 2017—2021)130610510206
8. Олександр Казанюк

(2005—2012)

1413927110191
9. Юрій Гура

(1993—2001)

0183070190
10. Сергій Старенький (2000—2018)84850105184
Гравці з найбільшою кількістю м'ячів (перед початком сезону 2021—2022 р.р.)
Прізвище (роки виступів)ВЛ+УПЛ1 Ліга2 ЛігаКУЄКРазом
1. Сергій Чуйченко (1993—1996, 2000—2003)1185050101
2-3. Володимир Максімов

(1992—1998, 2004—2005)

04202044
2-3. Василь Грицук (2009—2021)162403144
4. Сергій Старенький (2010—2018)132101136
5. Олександр Казанюк

(2005—2012)

02373033
6. Олександр Гребінюк

(2004—2008)

012190031
7. Андрій Запорожан (2007—2020)141301129
8-11. Євген Банада20301226
8-11. Віктор Богатир

(1992—1995)

02402026
8-11. Олег Яременко

(1995—2000)

02600026
8-11. Вадим Чернишенко (1996—2001, 2004—2007)02321026

Стадіон

Стадіон «Ніка» ввечері
Докладніше: Ніка (стадіон)

Домашньою ареною ФК «Олександрія» є культурно-спортивний комплекс «Ніка», який був відкритий після реконструкції стадіону «Шахтар» 30 травня 1998 року. На сьогоднішній день цей комплекс вміщує 7000 глядачів. Близько 70 % всіх місць захищені від опадів та снігу. Стадіон розташований в середмісті Олександрії в зеленій частині міста.

Уболівальники

Найвідданіші вболівальники «Олександрії» збираються на 10 секторі. Фанатський рух в Олександрії зародився з моменту утворення команди. Однак найбільша популярність спостерігається в останні роки, що пов'язано з успіхами команди. Кількість активних уболівальників становить 100—120 осіб. Переважна більшість уболівальників дотримуються правих політичних поглядів.

Фанати «Олександрії» підтримують дружні стосунки з уболівальниками білоцерківського «Арсеналу».

Основне протистояння на внутрішній арені — з фанатами кропивницької «Зірки» (дербі Кіровоградської області). Також напружені стосунки з вболівальниками «Кривбасу», «Металіста», київського «Арсеналу», запорізького «Металурга», «Оболоні», «Чорноморця», «Геліоса», черкаського «Дніпра» та алчевської «Сталі».

Склад команди

Станом на 18 березня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз.Нац.Гравець
1ВР Віктор Долгий
44ВР Георгій Єрмаков
77ВР Микита Шевченко
3ЗХ Дем'ян Чубатий
4ЗХ Антон Кравченко
5ЗХ Роман Савченко
18ЗХ Сергій Логінов
22ЗХ Даніл Скорко
24ЗХ Олександр Мартинюк
26ЗХ Мігель Кампуш
6ПЗ Кирило Ковалець (капітан)
8ПЗ Кирило Сігеєв
9ПЗ Владислав Калітвінцев (віце-капітан)
10ПЗ Андрій Кулаков
11ПЗ Артем Шулянський
14ПЗ Артем Кулаковський
Поз.Нац.Гравець
16ПЗ Богдан Білошевський
17ПЗ Ярослав Базаєв
20ПЗ Данііл Ващенко
21ПЗ Олександр Беляєв
23ПЗ Джевані
25ПЗ Іван Калюжний
30ПЗ Юрій Копина
33ПЗ Безерра
38ПЗ Медісон Хуліо
55ПЗ Євгеній Смирний
70ПЗ Денис Костишин
71ПЗ Денис Шостак
91ПЗ Микола Михайленко
88НП Владислав Погорілий
99НП Де

Юнацький склад (U-19​)

Станом на 18 березня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ
Поз.Нац.Гравець
ВР Данило Заєць
31ВР Єгор Таран
ВР Роман Шерехора
ЗХ Мар'ян Бац
ЗХ Андрій Бойко
ЗХ Марат Дзюбін
ЗХ Данііл Романенко
ЗХ Дмитро Самойлович
ЗХ Сергій Ткачук
ЗХ Артем Хованюк
ЗХ Владислав Черненко
ПЗ Андрій Беззуб
ПЗ Давид Благодарний
ПЗ Денис Бредильов
ПЗ Іван Давиденко
ПЗ Роман Зінченко
ПЗ Назар Кайда
Поз.Нац.Гравець
ПЗ Єгор Комишан
ПЗ Матвій Малько
ПЗ Дмитро Матківський
ПЗ Дмитро Нікулін
ПЗ Назар Прокопенко
ПЗ Максим Радченко
ПЗ Кирило Сідєльніков
ПЗ Євген Усенко
73ПЗ Єгор Цевух
ПЗ Владислав Шаповалов
НП Андрій Васін
НП Олександр Жадан
НП Руслан Котченко
НП Денис Кубенко
НП Михайло Міщенко
НП Артем Петрик

Відомі гравці

Цікаві факти

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання