Полім'я

До Полім'я входять всі громади Республіки Сербської, Сербії і Чорногорії, територією яких протікає річка Лім. Полім'я ділиться на Верхнє і Нижнє в напрямку течії річки з півночі на південь. Північне (Нижнє Полім'я) включає сербські громади, територією яких тече Лім. Також туди входить громада Рудо Республіки Сербської, в якій є однойменне містечко Полімле^[sr]. Південне (Верхнє Полім'я) включає чорногорські громади, територією яких протікає річка Лім. Найбільшими містами в Полім'ї є Прибой^[ru], Прієполє, Бродарєво^[sr], Бієло-Полє, Беране, Андрієвиця і Плав.

Полім'я включає також західні, південні і південно-східні частини Новопазарського Санджаку (простягається з північного заходу на південний схід у бік Санджаку, який простягається зі сходу на захід). Нижнє Полім'я охоплює південні райони Старого Влаха. Межує на півночі зі Златибором по річці Увац, з Рашкською областю на сході (кордон — Сьєниця^[sr]), на півдні з чорногорськими горами, на південно-заході зі Старою Герцеговиною (Плєвля), на заході з громадою Рудо, Нижнім Полім'ям і з Подрінням.

Полім'я грало значну роль в історії Сербії та сербів. Там знаходиться досить багато середньовічних пам'яток культури: церков і монастирів (зокрема й відомий монастир Мілешева^[ru]). В долині Ліма проходить багато важливих автомобільних доріг і залізниць (зокрема залізниця Белград — Бар), тому Полім'я має велике транспортне значення. У регіоні розвинені промисловість і сільське господарство, процвітає сільський туризм, вирощується відомий пештерський сир.

У Полім'ї проживають серби, чорногорці, боснійці і албанці (на півдні).

• Hazim Šabanović. Bosanski pašaluk: postanak i upravna podjela. — Naučno društvo Bosne i Hercegovine, 1959.
• Историја српског народа (књ. 6, св. 1): Од Берлинског конгреса до Уједињења 1878-1918. — Српска књижевна задруга, 1983.
• Милош Јагодић. Уређење ослобођених области Србије 1912—1914: Правни оквир. — Историјски институт САНУ, 2010.
• Милош Јагодић. Нови крајеви Србије (1912-1915). — Београд, 2013.