Почаєвичі

село у Львівській області, Україна

Почає́вичі — село Дрогобицького району Львівської області (Україна). Село на березі річки Тисмениці, за 6 км на схід від Дрогобича, ліворуч від дороги Дрогобич-Львів.

село Почаєвичі
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЛьвівська область
РайонДрогобицький район
ГромадаДрогобицька міська громада
Код КАТОТТГUA46020030260013109
Основні дані
Заснованедо 1409
Населення991
Площа1,511 км²
Густота населення655,86 осіб/км²
Поштовий індекс82167[1]
Телефонний код+380 3244
Географічні дані
Географічні координати49°21′38″ пн. ш. 23°34′32″ сх. д. / 49.36056° пн. ш. 23.57556° сх. д. / 49.36056; 23.57556 23°34′32″ сх. д. / 49.36056° пн. ш. 23.57556° сх. д. / 49.36056; 23.57556
Місцева влада
Адреса радис. Почаєвичі, вул. Шкільна 14
Карта
Почаєвичі. Карта розташування: Україна
Почаєвичі
Почаєвичі
Почаєвичі. Карта розташування: Львівська область
Почаєвичі
Почаєвичі
Мапа
Мапа

Назва

Історична назва: Почайовичі. Побутують варіантні назви: Почайовичі, Почивичі. Назву виводять від слова «початок» — початку давньої дороги, якою з Дрогобича доправляли возами сіль у східному напрямку. Вчені М. Худаш і М. Демчук виводять топонім Почаєвичі від особової назви Почай з первісним значенням «почайовичі» — рід (або піддані) Почая, хоча існування такого патроніма в матеріалах зі слов'янської антропології не подали. Але відомий учений К.Тищенко висунув вірогіднішу версію про походження топонімів з основою Поч(а)-, зокрема, Почайна, Почаїв, Почанка тощо, від прийменника по- і -otj-, тобто «післяготських». Тими «післяготськими» якраз і могли бути місійні монахи — «голу(о)би» середини-другої половини I тисячоліття. На них вказує і мікротопонім Жолоб, імовірно від слова «голу(о)б». Нинішня назва села усталилась у XIX ст.

Історія

20 серпня 1409 року король Владислав ІІ Яґайло подарував села Почаєвичі та Гаї Верхні й Нижні Дрогобицького повіту Станіславові Коритку з правом спадкоємства.[2]

1 серпня 1934 р. було створено гміну Нойдорф в дрогобицькому повіті з центром в селі Нойдорф. До неї увійшли сільські громади: Болехівців, Верхніх Гаїв, Нижніх Гаїв, Нойдорф, Почаєвичів, Раневичів[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська99,6%
російська0,2%
інші/не визначилися0,2%

Церква Св. Арх. Михайла 1905

У селі знаходиться дерев'яна церква Св. Арх. Михайла 1905.[5]

Відомі уродженці

  • Ярослав Кішко (1931—1999) — доктор біологічних наук, академік Академії технологічних наук, професор, похований у Києві;
  • Ярослав Данилів — художник, графік та сценограф, член Національної Спілки художників України.

Примітки

Посилання