Протести проти російського вторгнення в Україну (з 2022)
Протести проти російського вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, відбулися в багатьох країнах світу у формі мітингів, одиночних пікетів і громадських акцій.
| Протести проти російського вторгнення на територію України | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Акції протесту | |||||||||||
 Протестувальники біля Бранденбурзьких воріт у Берліні, Німеччина. | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
| Протестувальники | ФСО РФ | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| затримання (щонайменше) 5000 учасників протестів у Росії та Білорусі | немає | ||||||||||
У Росії
У містах Росії поліція затримала понад 7,5 тис. росіян за участь у антивоєнних протестах.[1][2][3][4][5] Влада закликала громадян не брати участі в «несанкціонованих» протестах[6], за які пригрозила карати.[7] Понад 60 російських журналістів і активістів заарештували.[8]
Видання «Новая Газета», за повідомленням лавреата Нобелівської премії миру Дмитра Муратова, мало вийти двомовним (російською та українською) на підтримку України. Муратов, а також журналіст Михайло Зиґар, режисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ про те, що Україна не становить загрози для Росії, та закликали громадян Росії «сказати цій війні „ні“».[9] Олена Черненко, журналістка видання «Коммерсантъ», поширила критичний відкритий лист, який підписали 170 журналістів і науковців.[10]
Російський опозиціонер Олексій Навальний, який перебував у той час в ув'язненні за політичними мотивами, осудив напад Росії на Україну і назвав тих, хто розв'язав війну, «бандитами і злодіями».[11] Згодом він закликав росіян до щоденних протестів проти вторгнення в Україну.[12]
Військове вторгнення Росії в Україну осудили телеведуча Ксенія Собчак, попзірка Валерій Меладзе та телеведучий Іван Ургант.[13]
Правозахисник Лев Пономарьов створив петицію протесту проти вторгнення, яка до кінця дня зібрала 289 тис. підписів. Російська опозиціонерка і політик Марина Литвинович закликала до антивоєнних протестів у містах Росії. Її згодом затримала російська поліція.[14]
Російський репер Oxxxymiron скасував шість концертів у Москві та Санкт-Петербурзі, заявивши: «Я не можу розважати вас, коли на Україну падають російські ракети. Коли жителі Києва змушені ховатися в підвалах і в метро, а люди вмирають».[15]
Депутат Державної Думи Росії Михайло Матвєєв спершу проголосував за визнання Донецької та Луганської народних республік Росією. Однак згодом він осудив вторгнення Росії в Україну 2022 року, пояснивши: «Я голосував за мир, а не за війну. Я хотів, щоб Росія стала щитом, щоб не бомбили Донбас, не бомбили Київ».[16]
Двох кореспондентів Російської служби Радіо Свобода та двох журналістів «Новой газеты» поліція тимчасово затримала в Бєлгороді 26 лютого за висвітлення антивоєнної акції протесту[17].
Колективні заяви про неприйнятність російської військової агресії були ініційовані численними представниками професійних спільнот: ІТ-фахівців[18], вчителів[19], лікарів[20], науковців[21], благодійників[22], журналістів[23], митців[24], коміків[25], кінематографістів[26], а також муніципальних депутатів[27] та інших.
Організація «Бессмертный полк», яку російська влада регулярно залучає до святкування Дня Перемоги 9 травня, засудила агресію Росії. Її співзасновник Сергій Колотовкін наголосив, що «„Полк“ — він не про „можемо повторити“, а зовсім про інше — про мир, про особисту пам'ять про війну, яку треба зберігати, щоби не повторилося». Інший представник організації, Сергій Лапенков, відгукнувся: «Якщо уявити, що про це [Війну Росії проти України] дізнався би хтось із дідів і прадідів — вони б збожеволіли! Нас би прокляли, однозначно»[28].
«Комітет солдатських матерів» приймає численні дзвінки від росіянок, чиїх дітей насильно відправлено на війну, та збирає інформацію про призовників і контрактників, які можуть загинути в Україні[29].
Понад 150 священників РПЦ закликали зупинити війну в Україні[30].
Головний диригент Большого театру Туган Сохієв, який водночас був музичним керівником французького Національного оркестру Капітолію Тулузи, звільнився через війну в Україні, бо мусив «обрати між двома культурними традиціями»[31].
На антивоєнних акціях став набувати популярності біло-синьо-білий прапор, позбавлений червоного кольору, що асоціюється з культом насильства та крові. Він нагадує історичний прапор Великого Новгороду, та відсилає до ідеї про Новгород як центр демократичної Новгородської республіки та Північної Русі[32][33].
У Білорусі
Головні протести в Білорусі, що підтримує Росію у війні, відбулися в основний день голосування на референдумі щодо внесення поправок до конституції 27 лютого 2022 року. Поліція затримала близько 800 осіб[34][35][36].
В інших країнах
24 лютого протести проти російської військової агресії відбулися в різних містах світу: Стамбулі (Туреччина), Люксембурзі, Сіднеї (Австралія), Токіо (Японія), Відні (Австрія)[37][38], Валенсії (Венесуела).[39][40] До них доєдналися небайдужі в Британії[41], США,[42] Аргентині[43], Вірменії[44][45], Азербайджані[46][47], Бельгії[48], Болгарії[49], Боснії та Герцоговині[50], Канаді[51][52], Чилі[53], Хорватії[54], Чехії[55], Данії[56], Естонії[57], Фінляндії[58], Франції[59], Грузії[60], Греції[61], Угорщині[62], Ісландії[63][64], Ірландії[65], Ізраїлі[66], Казахстані[67], Косово[68], Киргизстані[69], Латвії[70], Лівані[59], Шри-Ланці[71], Литві[72], Мексиці[73], Молдові[74], Чорногорії[75][76], Нідерландах[77], Новій Зеландії[78], Норвегії[59], Польщі[79], Португалії[80], Румунії[81][82][83], Сербії[84], Словаччині[85], Іспанії[59], Швеції[86], Тайвані[87], Таїланді[88], Ірані.[89]
25 лютого словацький таблоїд «Новий час» опублікував фотографію Путіна, де його зображено як Гітлера, із заголовком «Путлер» на обкладинці.[90]
25 лютого кліматична активістка Ґрета Тунберг вийшла на протест проти російського вторгнення в Україну біля посольства Росії в Стокгольмі.[91]
26 лютого українці Південної Кореї зібралися в церкві Святого Миколая в Мапо, Сеул, щоб помолитися. Після молитви вони вийшли з церкви та підняли український прапор і знаки протесту. Вони оголосили, що наступного дня вийдуть на акцію протесту перед посольством Росії в Сеулі.[92] В столиці Канади м. Оттава англомовні жителі влаштували протест перед посольством РФ, до якого долучилася українська громада[93].
27 лютого український механік Тарас Остапчук виступив перед судом Майорки за звинуваченням у частковому затопленні супер'яхти вартістю 7 мільйонів доларів, на якій він працював. Він заявив, що його бос керував російськими державними постачаннями військової продукції і що його розлютила думка про те, що компанія його начальника поставила ракету, яка вразила київський житловий будинок, що Остапчук бачив на мобільному телефоні[94][95].
Галерея
У Вашингтоні, США
У Стокгольмі, Швеція
У Копенгагені, Данія
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_1.jpg)
.jpg)
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести проти російського вторгнення в Україну (з 2022) |