Рихтичі

Перша письмова згадка про село датується 1123 роком.Віддаль від Дрогобича 5 км. Населення: українців 875, поляків 163, євреїв 5. Це так звані Рихтичі Рустикальні, які входили в склад громади Рихтичі, що були заселені поляками (латинська парафія, двір). У 1826 році в селі зведена дерев'яна церква Св. Василя Великого^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Був Кружок Рідної Школи. Приблизно у 1937 році прийшов до села молодий священик о. Микола Микита, культурно-освітня праця оживилася при Кружку Рідної Школи. Створювалися можливості заснувати там Читальню Просвіти.

Рихтичі Руські

Рихтичі Руські належали до парафії у Вацевичах (нині Залужани) та щойно в 1930 році признано їм самостійного співробітника о. Йосифа Петрашкевича, а в 1932 (чи 1933) році на парафію призначено отця Михайла Терлецького. Була там старенька дерев'яна церква св. Василія, збудована у 1826 році і начислювала 895 парафіян. В тому часі жило в Рихтичах Руських 54 римокатоликів 1 6 євреїв. Рихтичі Руські (нині Рихтичі Українські) не мали Читальні Просвіти, як якогось громадського дому, не було там також українських культурно-освітніх та господарських товариств. Щойно перед Другою світовою війною вже молоде покоління, йдучи за прикладом сусідніх сіл, почало організовувати культурно-освітнє та господарське життя^[2].

Гміна Рихтичі

Гміна Рихтичі — колишня (1934—1939 рр.) сільська ґміна Дрогобицького повіту Львівського воєводства Польської республіки (1918—1939) з адміністративним центром ґміни в селі Рихтичі.

1 серпня 1934 року створено ґміну Рихтичі в Дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Далява, Липовець, Михайлевичі, Солонське, Старе Село, Вацевичі^[3].

У 1934 році територія ґміни становила 196,21 км². Населення ґміни станом на 1931 рік становило 14392 особи. Налічувалось 2405 житлових будинків.

У Незалежній Україні

27 червня 2015 року, з нагоди свята новомучеників УГКЦ, в Рихтичах на території реабілітаційного центру «Назарет» відбулося освячення новозбудованого дерев'яного храму, зведеного на честь блаженного священномученика Омеляна Ковча^[4].

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Дрогобицької міської громади.

Село розкинулось на берегах ріки Бар, за 6 км на північ від центру Дрогобича.
Історично поділене на дві частини: Польська Сторона та Українська Сторона.

Наявні такі вулиці:
- Будівельна - 1040 м
- Вербова - 1150 м
- Володимира Великого - 2530 м
- Дрогобицька - 290 м
- Зарічна - 1800 м
- Зелена - 920 м
- Лесі Українки - 670 м
- Миру - 600 м
- Молодіжна - 7650 м
- Спаса - 1500 м
- Українська - 3000 м
- Шкільна - 800 м

• Рихтицька середня школа.
• Крамниці «Водоспад», «Діана-Марія».
• Кав'ярні — «Калина», «Апельсин».

• Світлини села Рихтичі
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

• Маврицій Дідушицький (1813—1877) — польський історик зі спольщеного руського роду Дідушицьких, письменник, поет, драматург, перекладач, дійсний член Польської академії наук.
• Лесешак Дмитро Васильович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник антитерористичної операції на сході України.
• Граф Юліуш Олександр Бєльський (1862—1941) — останній родовий власник маєтку у селі. Загинув в наслідок Сталінських репресій на заслані в Казахстані

• Сторінка села Рихтичі [Архівовано 14 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Рихтичі [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Світлини села Рихтичі [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Дрогобич — офіційний міський портал [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Дрогобицького району [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Дрогобицька міська громада [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]