Садовський Михайло Прович

російський актор

Михайло Прович Садовський (11 (24) листопада 1847(18471124) року, Москва, Російська імперія — 26 липня (8 серпня) 1910(19100808) року, Москва, Російська імперія) — російський театральний актор.[1]

Садовський Михайло Прович
Народився 24 листопада (6 грудня) 1847
Москва, Російська імперія
Помер 8 (21) серпня 1910 (62 роки)
Москва, Російська імперія
Поховання П'ятницький цвинтар[d]
Громадянство  Російська імперія
Діяльність актор
Заклад Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності з 1867
Нагороди та премії

Заслужений артист Імператорських театрівd


Біографія

Народився в сім'ї актора Малого театру Прова Садовського.

Був одружений з актрисою Ольгою Йосипівною Садовською. 23  квітня (5 травня ) 1872 року в родині народилася дочка, майбутня актриса Єлизавета Михайлівна (сценічне ім'я за життя матері — Садовська-2-я). 9 (21 ) серпня 1874 народився син, майбутній актор Пров Садовський молодший[1]. 1878 року народився Михайло Михайлович Садовський (старший)[2].

1869 року Михайло Прович дебютував на сцені Малого театру. У його репертуарі відразу зайняли міцне місце п'єси О. М. Островського. 1870 року Садовського приймають у трупу Малого театру, перший час довіряючи йому ролі в амплуа простака і характерного коміка.

Михайло Прович чудово інтерпретував драматургію Островського і зіграв у п'єсах Островського понад 60 ролей.

Творчість

Ролі в театрі

Малий театр

  • 1869 — «Свої люди — розрахуємося» О. М. Островського — Подхалюзін
  • 1869 — «Важкі дні» О. М. Островського — Андрій Брусков
  • 1869 — «Гаряче серце» О. М. Островського — Вася Спритний
  • 1869 — «Не у свої сани не сідай» О. М. Островського — Бородкін
  • 1871 — «Ліс» О. М. Островського — Буланов
  • 1874 — «Трудовий хліб» О. М. Островського — Грунцов
  • 1875 — «Вовки і вівці» О. М. Островського — Мурзавецький
  • 1876 — «Правда добре, а щастя краще» О. М. Островського — Мухояров
  • 1877 — «Одруження Белугіна» О. М. Островського і Соловйова — Андрій Белугін
  • 1878 — «Безприданниця» О. М. Островського -Карандишев
  • 1879 — «Серце не камінь» О. М. Островського — Костянтин Каркунов

Примітки

Посилання