Свистун золотистий
| Свистун золотистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Золотистий свистун (самець)  Золотистий свистун (самиця) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pachycephala pectoralis (Latham, 1801) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa pectoralis Pachycephala gutturalis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Свистун золотистий[2] (Pachycephala pectoralis) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 16-18 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самця тім'я і нижня частина тіла яскраво-жовті, спина і крила оливково-зелені, голова і "комірець" на грудях чорні, горло біле. Винятком є самці підвиду "P. p. xanthoprocta", забарвлення якого схоже не забарвлення самиці. Самиці золотистих свистунів переважно коричнювато-сірі, хоча у деяких птахів нижні покривні пера хвоста можуть бути жовтими. У золотистих свистунів дзьоби чорні, очі червонувато-карі. Спів гучний і мелодійний[3].
Систематика
Рудочеревий свистун був описаний в 1801 році англійським натуралістом Джоном Летемом[4]. Традиційно всередині виду виділяли близько 60 підвидів, які крім Австралії і Тасманії мешкали також на Новій Гвінеї, на островах Індонезії і Океанії. Однак за результатом молекулярно-генетичного дослідження виявилось, що золотистий свистун являє собою видовий комплекс[5]. Багато підвидів було визнано окремими видами, хоча деякі дослідники проводовжують вважати їх підвидами золотистого свистуна[6].
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:[7]
- P. p. pectoralis (Latham, 1801) — схід Австралії;
- P. p. xanthoprocta Gould, 1838 — острів Норфолк;
- P. p. contempta Hartert, E, 1898 — острів Лорд-Гав;
- P. p. youngi Mathews, 1912 — південний схід Австралії;
- P. p. glaucura Gould, 1845 — Тасманія і острови Бассової протоки.
Поширення і екологія
Золотисті свистуни живуть в різноміанітних природних середовищах. Вони віддають перевагу густим лісам.
Раціон
Рудочереві свистуни харчуються комахами, павуками та іншими безхребетними, а також ягодами. Шукають здобич в нижньому ярусі лісу. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів.
Розмноження
Сезон розмноження триває з вересня по січень. Самець і самиця разом будують гніздо, яке має чашоподібну форму, робиться з гілочок, кори і трави і прикріплюється до гілки дерева за допомогою павутиння.За сезон може вилупитися лише один виводок. І самець, і самиця насиджують яйця і піклуються про пташенят. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Золотисті свистуни широко поширені в Австралії. Однак підвид P. p. xanthoprocta, що мешкає на острові Норфолк уряд Австралії вважає вразливим. Йому загрожує знищення і дефрагментація природного середовища, а також інвазивні чорні пацюки. Більша частина популяції підвиду мешкає в Національному парку острова Норфолк[en][8]. Підвид P. p. contempta також вважається вразливим через обмежений ареал[9] It is not listed anymore.[10].
Галерея
Самець золотистого свистуна
Молодий золотистий свистун
Золотистий свистун
Примітки
Джерела
- Clements, James F. (2000). Birds of the World: a Checklist. Cornell University Press. с. 880. ISBN 0-934797-16-1.
Посилання
- Golden whistler videos, photos & sounds [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |