Сиґітас Тамкявічус
Сиґітас Тамкявічус (лит. Sigitas Tamkevičius; нар. 7 листопада 1938, село Гудоніс[lt], Литва) — литовський католицький єпископ, єзуїт. Архієпископ — митрополит Каунаський (1996—2015). Голова Конференції католицьких єпископів Литви у 1999—2002 і з 2005 по 2015. Кардинал-священник з титулом церкви Санта-Анджела-Мерічі з 5 жовтня 2019.
| Кардинал Сиґітас Тамкявічус Sigitas Tamkevičius | ||||
 | ||||
.svg) | ||||
| Гасло: | Dominus Illuminatio Mea | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| 4 травня 1996 — 11 червня 2015 | ||||
| Церква: | Римо-католицька церква | |||
| Попередник: | Вінцентас Сладкявічус | |||
| Наступник: | Льонґінас Вірбалас | |||
| ||||
| 20 вересня 2005 — 28 жовтня 2014 | ||||
| Попередник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Наступник: | Ґінтарас Ґрушас | |||
| ||||
| 1999 — 2002 | ||||
| Попередник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Наступник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Альма-матер: | Каунаська духовна семінарія | |||
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |||
| Національність: | литовець | |||
| Народження: | 7 листопада 1938 (85 років) с. Гудоніс[lt], Лаздийський район, Литва | |||
| Священство: | 18 квітня 1962 | |||
| Єп. хіротонія: | 19 травня 1991 | |||
| В сані кардинала: | 5 жовтня 2019 | |||
| Титулярна церква: | Санта-Анджела-Мерічі | |||
| Проголошений: | 1 вересня 2019 | |||
| Папою: | Франциском | |||
Нагороди: | ||||
| ||||
Життєпис
1955 поступив до Каунаської духовної семінарії. 1957 — відбував примусову повинність у більшовицькій армії. 1962 — закінчив семінарію і 18 квітня 1962 року висвячений на священника. 1968 — вступив до ордену єзуїтів (орден був заборонений на окупованій більшовиками територіях).
Був одним із найперших ініціаторів протесту проти дій окупаційної влади у відношенні до Каунаської адміністрації. Через це окупанти заборонили йому здійснювати священницьке служіння. Протягом року працював на заводі.
1972 — будучи вікарієм у Сімнасі (Алітуський район), ініціював підпільне видання «Хроніка Церкви Литви». Хроніка публікувала свідчення про факти релігійної дискримінації в окупованій Литві.
1975–1983 — парафіяльний священник у Кібартаї (Вілкавішкіський район). 1978 разом з чотирма іншими литовськими священиками заснував Католицький комітет захисту прав вірян. Редагував підпільне видання Хроніки до 1983.
1983 був арештований і засуджений, звинувачений в антибільшовицькій агітації та пропаганді. Засуджений до десяти років позбавлення волі. Відбував покарання у таборах Пермі та Мордовії. 1988 — засланий до Сибіру. Завдяки процесу Перебудови в СССР був звільнений із ув'язнення.
1989 — директор Каунаської духовної семінарії. 1990 — ректор Каунаської духовної семінарії. Від 8 травня 1991 — помічник єпископа Каунаського та титулярний єпископ Туруди.
18 травня 1991 — рукопокладений в єпископи. 4 травня 1996 — архієпископ-митрополит Каунаський.
1999—2002 — 2005—2015 — голова Конференції католицьких єпископів Литви.
11 червня 2015 Святий Престол прийняв відставку у зв'язку із віком єпископа Тамкявічуса, він перейшов до рангу емерітів[1]. Його заступив на катедрі Каунаса Льонґінас Вірбалас, а на посаді голови єпископської конференції — Ґінтарас Ґрушас.
Кардинал
1 вересня 2019 года Папа Франциск, під час читання Angelus повідомив про піднесення до кардинальської гідності 13 прелатів, серед них монсеньйор Сиґітас Тамкявічус[2]. Але оскільки кардиналу Тамкявічюсу більше 80 років, то він не може брати участі в Конклаві.
