Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Заснування

Одним із ідейників Таврійського університету був підприємець та вчений Соломон Крим, який 15 серпня 1916 року виступив на зборах Таврійського губернського земства з докладом «про нагальність відкрити вищий навчальний заклад у Таврійській губернії»^[a][3]. Проте вищу школу не було організовано за часів Російської імперії, а створено окремою Постановою Кримського Крайового Уряду № 23 від 3 вересня 1918 року «Про заснування Таврійського університету». Згодом, 5 вересня, затвердили статут ТУ, а через місяць, 14 жовтня, зчинилось офіційне відкриття, про що повідомляли й українські газети, до прикладу «Нова Рада»: «Відбулось урочисто відкриття Таврійського університету в присутності краєвого правительства та вищих німецьких властей»^[4]. Першим ректором став доктор медицини Роман Гельвіг (1918 — 1920).

Радянський період

Опісля смерти Романа Гельвіга університет очолює український учений-натураліст Володимир Вернадський, відмовившись від еміграції^[5]. У 1920-их остаточно утверджується радянська влада в Криму й реорганізовує заклад у Кримський університет імені М. В. Фрунзе, ліквідує деякі факультети, зменшує фінансування. Про ці події Володимир Вернадський розмірковував так:

«Я вважаю Таврійський університет єдиним вільним університетом на всій території Росії, оскільки в ньому повністю втілений принцип свободи й автономії, до якого завжди прагнули університети. Та політика, яку проводить до університетів радянська влада, — це позбавлення їхньої автономії та погибель для них»^[b][6].

У 1921 році В. Вернадський покидає посаду ректора і його заміняє металург і хімік Олександр Байков. Незважаючи на нестабільність у країні, тоді в університеті працюють видатні вчені та дослідники, зокрема Володимир Обручев, Володимир Палладін, Борис Греков, Євген Павловський, Абрам Йоффе тощо.

У зв’язку з реформами освіти в 1920–1930-х роках на базі університету було створено три вищі навчальні заклади, серед яких Кримський державний педагогічний інститут (1925). І тільки в 1972 році інститут перетворено на Сімферопольський державний університет імені М. В. Фрунзе.

Незалежна Україна

На початку 90-их університет зберігав радянське найменування, однак Указом Президента України № 1073/99 від 26 серпня 1999 року повернуто історичну назву та призначено статус національного університету^[7].

23 квітня 2013 року, за участю голови Ради Міністрів та голови Верховної Ради АР Крим, Міністра освіти і науки України, біля входу до центрального корпусу Таврійського університету було відкрито пам'ятник Володимиру Вернадському, автором якого став заслужений художник України Сергій Нікітін^[8]. Тодішній ректор університету Микола Багров назвав відкриття пам'ятника «епохальною подією» та «відновленням історичної справедливості».

Станом на 2013 рік в університеті навчались понад 12000 студентів з України та світу, працювали 88 докторів і 303 кандидати наук, 6 академіків АН Криму, 60 професорів і 272 доценти. Заклад володів центром комп’ютерних технологій, зоологічним музеєм, науковою бібліотекою тощо, а в Севастополі функціонувала філія — економіко-гуманітарний інститут.

Ювілейна монета НБУ присвячена ТНУ

З окупацією Криму російська влада реорганізовує Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського в так званий Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського та розпускає факультет української філології та українознавства. Разом із тим Міністерство освіти і науки України достроково розриває контракт із ректором Миколою Багровим через його співпрацю з окупаційною владою, а у 2016 році якісно поновлює роботу ТНУ ім. В. І. Вернадського в Києві^[9] з новим ректором Володимиром Казаріном.

Університет

Здобути вищу освіту можна серед гуманітарних наук: середня освіта, філологія (українська, кримськотатарська, польська, англійська, німецька, французька, арабська, турецька, іврит), журналістика, історія та археологія, культурологія, філософія; з технічних: комп’ютерні науки та інженерія, теплоенергетика тощо. Також у закладі вивчають менеджмент, психологію, готельно-ресторанну справу, економіку, право; практикують музичне мистецтво^[15].

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського має іншу, порівняно з доокупаційним станом, структуру. До складу закладу, окрім різних керівних відділів, входять: Навчально-науковий гуманітарний інститут, Навчально-науковий інститут філології та журналістики, Навчально-науковий інститут управління, економіки та природокористування, Навчально-науковий інститут муніципального управління та міського господарства, Навчально-науковий інститут «Академія мистецтв імені С. С. Прокоф’єва» й Загальновузівська кафедра фізичного виховання, спорту та здоров’я людини^[16]. Саме ці підрозділи навчають студентів рівня бакалаврату, магістратури чи аспірантури.

В університеті планують ввести підготовку фахівців за новою освітньою програмою «Японська, англійська мови та переклад»^[17].

Коледж

До складу Таврійського національного університету також входить Київський фаховий коледж міського господарства. Спочатку коледж постав у 1946 році як технікум, коли в післявоєнних умовах «не вистачало приміщень, не було ні підручників, ні обладнання, ні зошитів»^[18]. Учні навчались і працювали на відбудові міста, зокрема в царині міського електротранспорту. Тривалий період (1946 — 1951 рр.) заклад не мав власного приміщення, згодом у 1951 році на Бастіонній, 6, у 1962 році на Боєнській, 33 (нині — вул. Джона Маккейна) були виділені окремі будівлі, де освітяни змогли практикуватись у постійних кабінетах. У 1998 році технікум було реорганізовано в Київський коледж міського господарства Академії муніципального управління, а після тимчасової окупації Криму у 2016 році приєднують до ТНУ імені В. І. Вернадського, як відокремлений структурний підрозділ^[19].

Нині в коледжі можна здобути освіту технічного спрямування: комп'ютерна інженерія, будівництво та цивільна інженерія, електроенергетика, архівна справа тощо^[20].