Тагларська печера

Тагларська печера
Розташування
39°36′17″ пн. ш. 46°57′53″ сх. д. / 39.60492800002777614° пн. ш. 46.96492200002777651° сх. д. / 39.60492800002777614; 46.96492200002777651
Країна	Азербайджан
Регіон	Мец Тахлар
Карти розташування

Тагларська печера^[1] (азерб. Tağlar mağarası, вірм. Թաղլար քարանձավը) — печера, де жила людина кам'яної доби (епохи мустьє)^[2]. Виявлені там мустьєрські знаряддя належать до іншої культури, що нагадує типове мустьє^[3]. Природна печера, що була місцем проживання найдавніших людей протягом 50—55 тисяч років. Назва печери походить від назви села, неподалік від якого вона лежить^[4]. Тагларська печера, так само, як Азиська печера, входить до списку об'єктів, що охороняються ЮНЕСКО^{[джерело?]}.

Розташована в Нагірному Карабасі на півдні села Мец Тахлар/Бьоюк Таглар, на лівому березі річки Куручай^[5] поблизу міста Шуша і за 3 км від Азиської печери^[6]. Ця печера утворена у верхньоюрських, інакше кажучи, титонських вапняках. Складається з трьох гротів, два з яких належать до періоду культури Мустьє (середній палеоліт), а третій — до періоду верхнього палеоліту^[4].

Також тут виявлено шість культурних шарів: у першому шарі знайдено уламки посуду епох середньовіччя, бронзи та енеоліту; в 2—6 шарах знайдено предмети побуту культури епохи Мустьє.

У 1960 році на південний схід Кавказу спрямували розвідувальну палеолітичну експедицію Інституту історії Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. Її результатом стало виявлення Азиської і Тагларської печер.

Від 1963 року в печері велися археологічні розкопки і виявлено понад 7 тис. кам'яних знарядь і більш як 2 тис. кісток тварин. Після першого шару виявлено глиняний посуд середньовіччя, бронзової доби й енеоліту. В межах же 2—6 шарів виявлено зразки мустьєрської культури. В інвентарі печери виявлено численні заготовки для виготовлення знарядь, червоного, чорного, коричневого, сірого, білого кольорів і різних відтінків. Керував розкопками печери М. М. Гусейнов^[2].

У 1976 році під час Ленінградської експедиції на території печери проведено зачищення опорних розрізів.

Після проведення аналізу кісткових залишків з'ясовано, що основними об'єктами полювання були благородний олень і безоаровий козел. Основу фауни стоянки складають ссавці: рукокрилі, зайцеподібні, гризуни, хижі, копитні^[7].

Також тут виявлено прикраси з дерева різних кольорів, знаряддя праці доби верхнього палеоліту і мезоліту, зброю.

В рамках міжнародної програми INTAS-2000 європейські вчені, у тому числі професор Анрі де Люмле^[en], у вересні-жовтні 2002 року провели наукові дослідження археологічних, палеонтологічних та палеоантропологічних знахідок багатошарових печер Таглар та інших палеолітичних печер в Азербайджані^[8].

Матеріальні та культурні предмети, знайдені в печері Таглар, виставлялись у 1981 році в Музеї людини в Парижі^[8].

• А. К. Джафаров. Мустьерская культура Азербайджана: по материалам Тагларской пещеры. — «Элм», 1983. — 96 с.
• Антонов Б.А. Геоморфология и вопросы новейшей техники юго-восточной части Малого Кавказа. — Баку, 1971.
• Герасимов И.П., Величко А.А., Любин В.П., Праслов Н.Д. Древнейшие люди в Европе и условия их обитания: Первые результаты совместных советско-франц. исследований. — 10. — Вестник АН СССР, 1981.

• История Азербайджана (ред. Играр Алиев, изд."ЕЛМ", 1995 г.)
• Azərbaycan Tarixi (7 cilddə). Bakı: Elm, 1998, 1-ci cild(азерб.)
• БРАГИНА Е. Н., МАРКОВА А. К. ПАЛЕОЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФАУНЫ ГРЫЗУНОВ ИЗ СРЕДНЕПАЛЕОЛИТИЧЕСКОЙ ПЕЩЕРНОЙ СТОЯНКИ ТАГЛАР (ЗАКАВКАЗЬЕ) — 2013 г.(рос.)