Татищев Олексій Микитович

Олексій Микитович Татищев (1845(1845), Твер, Російська імперія — 21 лютого 1896, Відень, Австро-Угорщина) — державний діяч Російської імперії, дипломат.

Татищев Олексій Микитович
Полтавський губернатор
1892 — 1896
Попередник:Павло Косаговський
Наступник:Олександр Бельгард
 
Народження: 17 (29) жовтня 1845
Твер, Російська імперія
Смерть: 21 лютого (4 березня) 1896 (50 років)
Відень, Австро-Угорщина
Освіта: The First Saint-Petersburg Gymnasiumd
Рід: Tatischev familyd
Батько: Nikita Tatishchevd
Шлюб: Ekaterina Borisovna Meshcherskayad
Діти: Boris Tatishchevd, Татищев Микита Олексійович і Aleksey Tatishchevd

Життєпис

Народився у Твері 1845 року. Походив із дворянського роду Татищевих[ru], був нащадком історика Василя Татищева.

1868 року закінчив Санкт-Петербурзький університет зі ступенем кандидата. Тоді ж вступив на службу до Міністерства закордонних справ[ru]. За рік зарахований до Департаменту внутрішніх зносин перекладачем VIII класу. 1871 року призначений третім секретарем канцелярії міністерства, а 1872 — секретарем королеви Греції Ольги.

1874 року перейшов на службу до Міністерства імператорського двору[ru].

Наступного року повернувся до Міністерства закордонних справ на посаді секретаря канцелярії. 1876 року призначений другим секретарем у Відні. У 1880 році — чиновник особливих доручень VI класу при міністрі юстиції.

У 1883 році отримав звання камергера, 1887 року — чин дійсного статського радника.

1886 року призначений у 2-й департамент Сенату. Того ж року обраний Бежецьким повітовим[ru] предводителем дворянства, наступного року — головою Бежецького мирового з'їзду. Володів у повіті 3500 десятинами. У селі Штепівка Харківської губернії володів 1808 десятинами землі.

26 червня 1890 року призначений катеринославським віцегубернатором.

6 лютого 1892 року призначений полтавським губернатором.

Помер у Відні 21 лютого 1896 року під час поїздки для лікування. Похований у Санкт-Петербурзі на Олександро-Невському кладовищі.

Родина

Одружений із фрейліною Катериною Мещерською (1848—1930)[1]. У шлюбі було п'ятеро дітей:

  • Борис[ru] (1877—1949), дипломат, білогвардієць, товариш міністра закордонних справ уряду Петра Врангеля, емігрував до Франції[1];
  • Микита (1879—1948), московський губернатор, білогвардієць, таврійський губернатор у 1919—1920 роках за правління ЗСПР, емігрував до Франції[1];
  • Катерина (1880—1963), фрейліна, дружина Олександра Ребіндера, емігрувала до Франції[2];
  • Софія (1882—1966), дружина архангельського губернатора Володимира Брянчанінова[ru], емігрувала до Франції[3];
  • Олексій[ru] (1885—1947), чиновник Міністерства землеробства, емігрував до Франції[1].

Примітки

Джерела

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв