3-тя окрема штурмова бригада (Україна)

3-тя окрема штурмова бригада була сформована на основі підрозділу спеціальних операцій Збройних сил України, який своєю чергою був сформований на основі добровольчого загону територіальної оборони «Азов», що був створений у Києві 24 лютого 2022 року, в перші години повномасштабного вторгнення. Кістяком підрозділу стали ветерани ОЗСП «Азов» Національної гвардії України та представники Азовського руху.^[3]

У лютому-березні 2022 року підрозділ брав активну участь в обороні Києва та Київської області.^[4]

9 березня 2022 року підрозділ територіальної оборони «Азов» був переформатований в окремий полк спеціального призначення Збройних сил України «Азов».^[5]

Бійці підрозділу територіальної оборони «Азов» разом з іншими підрозділами звільняли від окупантів Васильків,^[6][7] Ворзель, Ірпінь, Бучу,^[8] Гостомель, Пущу-Водицю, Лютіж, Горенку, Стоянку та Мощун.^[9] 10 березня спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях Броварів біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону БТГр 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ.^[10] Перехоплені переговори російських офіцерів засвідчили, що ЗС РФ втратили майже цілий полк, а його командира, полковника Андрія Захарова, було вбито. Також було знищено 5 танків та захоплена російська документація, зокрема, список особового складу 6-й танкового полку.^[11] Внаслідок значних втрат БТГр 6-го танкового полку разом із БТГр 239-го танкового полку 90-ї танкової дивізії були змушені припинити просування в бік Києва та поспішно відступити.^[12][13]

У березні 2022 року під керівництвом ГУР МО провів таємну операцію для авіапрориву блокади Маріуполя з доставлення на гелікоптерах в заблоковане російськими силами місто підкріплення, озброєння та ліків для поранених і евакуацію тяжкопоранених бійців. Зокрема, для посилення оборони Маріуполя гвинтокрилами було перенаправлено 72 бійців «Азову».^{[14][15][16][17][18]} Крім того, під командуванням ГУР відбулася спроба з деблокади Маріуполя. Під час операції з Гуляйполя в бік Маріуполя вирушив підрозділ бійців на бронетехніці, зокрема й азовці, що мав прорватись у місто. Але пройшовши близько 10-15 км, група мусила відступити.^[19]

21 квітня ССО «Азов» відновив набір добровольців.^[20] Підрозділ формувався на тих же принципах, що й полк «Азов». Відомо, що новобранці перед вступом мають пройти жорсткі випробування протягом курсу молодого бійця. До лав підрозділу в результаті відбору потрапляють лише високомотивовані, ідейні та стійкі духом воїни, які постійно вдосконалюють свої вміння і професіоналізм, та готові дійти до кінця у боротьбі за незалежність України.^[21]

У квітні 2022 року підрозділ був передислокований на південний схід для оборони України на Запорізькому напрямку. За перші два тижні перебування на передовій бійцям вдалося знищити БТР, танк та взяти в полон двох російських солдатів.^[22] Також 26 квітня 2022 року в ході однієї з бойових операцій під Гуляйполем азовці, вступивши в бій з російськими військами, взяли в полон групу вояків 1-го армійського корпусу та знищили техніку окупантів.^[23] 16 червня 2022 року у Запорізькій області боєць на псевдо «Бецик» з ПЗРК «Стінгер» збив російський гелікоптер Мі-24.^[24] 1 серпня 2022 року бійці підрозділу знищили дві ворожих БМП-3.^[25]

Бійці бригади брали участь у звільненні Херсону й Херсонської області,^[26] а також боях за Бахмут.^[27]

26 січня 2023 року було оголошено про переформування полку на 3-тю окрему штурмову бригаду,^{[28][29][30][31][32]} а 24 лютого бригаді вручено бойове знамено.^[33]

12 квітня 2023 року на офіційних медіаресурсах бригади було оголошено про початок рекрутингу до підрозділу.^[34]

У травні 2023 року одні з перших повідомили про вдалі наступальні дії в Бахмутському районі.^[35]

14 вересня 2023 року бригада звільнила н.п. Андріївка біля Бахмуту.^[36]

У лютому 2024 року бригаду перекинули до Авдіївки, де вона прикривала відхід українських військ з міста.^[37][38] Підрозділи бригади були на території коксохіму.^[39][40] 19 числа повідомлялося, що бригада вийшла з Авдіївки.^[41]

28 лютого бригада вела бої у Красногорівці.^[42][43]

• 
  1-й штурмовий батальйон^[44]
• 
  2-й штурмовий батальйон^[44]
• 
  1-й механізований батальйон^[44]
• 
  2-й механізований батальйон^[44]
• 
  1-й стрілецький батальйон^[45]
• 
  2-й стрілецький батальйон^[46]
• 
  Бригадна артилерійська група
• 
  Танковий батальйон^[47]
• 
  Батальйон безпілотних систем ^[48]
• 
  Група інженерного забезпечення^[49]
• 
  Окремий взвод снайперів «GAR»^[50]
• 
  Центр технологій НОВА^[51]
• 
  Рота зв'язку^[52]
• 
  Хорунжа Служба^[53]

• Білецький Андрій Євгенійович.^[54]

• Кудряшов Родіон Олегович — заступник командира.^[55]

Під час формування загін ТрО «АЗОВ-Київ» не мав окремої символіки. В травні 2022 року після реформування в ССО «Азов» бійці підрозділу отримали власний нарукавний знак — три золоті мечі на синьому тлі,^[56] вони були обрані в пам'ять про монумент «Поле мечів», який було встановлено поряд з однією базою полку «Азов» для вшанування полеглих під час російсько-української війни.^[57]

З розширенням до бригади було змінено символіку. Нарукавним знаком 3-ї окремої штурмової бригади став стилізований символ «Ідея Nації» в штурмовому накресленні,^[58] він утворений від нарукавного знаку полку «Азов» та візуально нагадує три смуги. Штурмова «Ідея Nації» зображена на нарукавних знаках бійців та на головній хоругві підрозділу.^[59]

• 
  Нарукавний знак ССО «Азов» (березень 2022 — січень 2023)

• Алфьоров Олександр Анатолійович — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.^[1]
• Горбатенко Петро Олександрович «Ролло» — історик, командир 1-го штурмового батальйону^[60][61]
• Жорін Максим Борисович «Мосе» — український військовий та політичний діяч, 3-й командир полку «Азов».^[62]
• Заїковський Сергій Олександрович «Деймос» — історик, перекладач та публіцист. Редактор і перекладач видавництва «Пломінь». Загинув 24 березня 2022 під час бою на лівому березі Києва (село Лук'янівка).^[63]
• Коротя Володимир Геннадійович «Повстанець»^[64] — український письменник, громадський діяч, молодший лейтенант РТГ «Ірпінь».^[65]
• Кухарчук Дмитро Васильович «Сліп» — український політик, громадський діяч. Командир 2 штурмового батальйону.^[66]
• Михайленко Ігор Володимирович «Черкас» — український військовий та політичний діяч. 2-й командир полку «Азов». Командир Національних Дружин^{[джерело?]}.
• Рейнс Олексій Олегович «Консул» — письменник та ідеолог українського націоналізму.
• Розовий Віктор Ігорович — український комік та актор зі Львова.^[67]
• Соболевський Владислав Юрійович — український військовий та громадський діяч. Колишній начальник штабу бригади «Азов»^{[джерело?]}.
• Дацький Владислав Євгенович «Дацик» — відомий воїн 3ОШБр, має багато нагород, командир 2-ї роти 2-го штурмового батальйону ^[68]

• Штурмовий загін
• Бригада НГУ «Азов»
• Kraken (спецпідрозділ ГУР)
• 5-та окрема штурмова бригада

• 3rd Assault Brigade | MilitaryLand.net^{[неавторитетне джерело]}