Уче Окафор

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за «Лагос», в якому провів три сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу бельгійського «Расінг Мехелена», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Мехелена наступні три сезони своєї ігрової кар'єри, втім основним гравцем не був. У 1991 році він підписав угоду з командою третього бельгійського дивізіону «Намюр», але незабаром змінив його на французький «Ле Туке», що також грав у місцевому третьому дивізіоні.

У 1993 році Окафор перейшов до німецького клубу «Ганновер 96». 31 липня в матчі проти «Теніс-Боруссії» він дебютував у Другій Бундеслізі. Виступи в Німеччині були не дуже успішними, Уче рідко потрапляв в основу, зігравши лише в 4 зустрічах. Після цього він нетривалий час виступав за португальські «Уніан Лейрія» та «Фаренсе», а також ізраїльський «Маккабі Іроні».

На початку 1996 року Окафор прийняв пропозицію від американського «Канзас-Сіті Візардс». 13 квітня в матчі проти «Колорадо Репідз» він дебютував в MLS. 18 квітня Уче став першим футболістом новоспеченої ліги, який завдав удару по воротах суперника через себе в падінні (удар-«велосипед»). 21 квітня в поєдинку проти «Сан-Хосе Клеш» він забив свій перший гол. У сезоні 2000 року Окафор допоміг команду завоювати Кубок MLS, після чого завершив кар'єру.

У 1988 році Окафор потрапив в заявку збірної Нігерії на Кубок африканських націй. У півфіналі проти збірної Алжиру Уче дебютував за національну команду. За підсумками змагань він завоював срібну медаль.

У 1994 році Окафор вдруге взяв участь в Кубку африканських націй 1994 року у Тунісі. На турнірі він був основним футболістом і взяв участь у всіх матчах. Уче допоміг національній збірній завоювати трофей. У тому ж році він поїхав на чемпіонаті світу 1994 року у США. Втім за кілька днів до початку турніру Окафор отримав травму і не зміг вийти на поле.

У 1995 році Уче захищав кольори збірної на Кубку короля Фахда у Саудівській Аравії і допоміг команді завоювати четверте місце.

Останнім великим турніром для Окафора став чемпіонат світу 1998 року у Франції. На турнірі Окафор взяв участь у матчі проти збірної Парагваю (1:3)^[1], який став єдиним матчем гравця на чемпіонатах світу.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі.

Закінчивши свою футбольну кар'єру, Окафор працював у Nike. У 2003 році він почав тренувати юніорів у молодіжних клубах Техасу^[2].

6 січня 2011 року на 44-му році життя він покінчив життя самогубством у своєму будинку в Далласі. Тіло знайшла колишня дружина, яку сповістив друг гравця, коли Окафор не відповідав на телефон^[3]. За версією поліції Уче повісився, але рідні футболіста відкидають дане формулювання, наполягаючи на тому, що це було вбивство^[4].

Кент Бабб, кореспондент Kansas City Star, опублікував поглиблений аналіз смерті Уче 19 травня 2012 року^[5].

• Володар Кубка MLS: (1):

«Канзас-Сіті Візардс»: 2000

• Володар Кубка африканських націй: 1994
• Срібний призер Кубка африканських націй: 1988

• Уче Окафор на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Уче Окафор на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Уче Окафор на сайті National-Football-Teams.com (англ.)