Фестон

Походження фестону, ймовірно, пов'язане зі стародавньою традицією вивішувати у святкові дні гірлянди з натуральних квітів над вхідними дверима або навколо вівтаря^[2].

Декор у вигляді фестону використовували давні греки і римляни для оздоблення вівтарів, фризів і панно^[2].

Пізніше орнамент був використаний у неокласичній архітектурі та декоративному мистецтві, особливо в кераміці та виробах із срібла.

Існує кілька варіантів декорування. Наприклад, стрічки або зв'язуються декорованим вузлом, або утримуються у пащі левів, або кріпляться на головах букраніїв, як у храмі Вести в Тіволі.

• 
  Деталь елліністичної мозаїки ІІ століття до н.е. в Пергамському музеї (Берлін, Німеччина)
• 
  Фриз із фестонами та букранієм в Ефеському археологічному музеї (Туреччина)
• 
  Прикрашений фестонами римський саркофаг , близько 125-130 рр. до н.е., Лувр
• 
  Фестони біля входу в церкві Сент-Пол-Сен-Луї (Париж)
• 
  Фестони на постаменті пам'ятника Володимиру Великому, Київ
• 
  Фестон над дверима у Львові
• 
  Фестон з овочів і фруктів на будівлі Опери Гарньє (Париж)
• 
  Два офорти фестонів, 1694 рік
• 
  Ескіз для фризу з вінком та фестоном, XVIII століття
• 
  Фестони та букранії в Польщі

• Lewis, Philippa; G. Darley (1986). Dictionary of Ornament. New York: Pantheon. ISBN 0-394-50931-5.
• Sturgis, Russell (1901). A Dictionary of Architecture and Building, Volume II. New York: Macmillan.