Шльонкфа
Шльонкфа (пол. Śląkfa) — польська літературна премія з фантастики, заснована у 1984 році Сілезьким клубом фантастики, найстаршим із діючих у Польщі клубів фантастики.[1] Лауреатів премії в трьох категоріях — Творець року, Видавець року, Фан року — визначає журі, до складу якого входить керівництво клубу та запрошені особи. Лауреати премії оголошуються на щорічному літературному семінарі в Хожуві. Кілька разів також вручалась спеціальна премія — «Золота Шльонкфа». Одночасно із врученням основних премій журі "Шльонкфи"до 2005 року вручало також антипремію — «Золотий Метеор».
Шльонкфа  | |
|---|---|
| Śląkfa | |
 Ярослав Гжендович з премією, 2006 рік | |
| Присуджується за | літературна премія з фантастики |
| Засновник(и) | Сілезький клуб фантастики |
| Країна | Польща |
| Рік заснування | 1984 |
| skf.org.pl/?page_id=58 | |
Автором проекту статуетки «Шльонкфи» є хожувський художник і різьбяр Маріан Кноблох.
Лауреати
Список лауреатів[2]:
| Рік | Творець року | Фан року | Видавець року |
|---|---|---|---|
| 2022[3] | Радек Рак | Павел Майка | Томаш Колодзейчак (Egmont Polska) |
| 2021[4] | Пьотр Цесьлінський | Александра Томіцька-Кайпер | Катажина Сєнкевич-Косик і Рафал Косик (Powergraph) |
| 2020[5] | Гжегож Худий | Яцек Дух, Анна Плоценнічак-Бабілон (Drużyna Wiewióry) | Александер Кущ (Видавництво «Almaz») |
| 2019[6] | Радек Рак | Аркадіуш Крих, Катажина Пікса, Йоанна Плоска і Магдалена Смичек (MBP w Żorach) | Марцін Шверкот і Адріан Комарський (Awaken Realms) |
| 2018 | Пьотр Цесьлінський | Мацей Пітала | Пьотр Мілеаський і Міколай Віхер |
| 2017 | Ян Юрковський і Марек Гуч (Grupa Filmowa Darwin) | Яцек Фалейчик (Zew Zajdla) | Міхал Шольц (Storytel)[7] |
| 2016 | Якуб Рожальський | Елін Камінська (Smokopolitan) | Даріуш Вашкевич (Galakta) |
| 2015 | Дарек Коцурек | Анджей Зимняк | Дастін Вавжиняк («Agencja 5 Żywiołów») |
| 2014 | Александер Тукай і Миколай Віхер | Войцех Жадек | Ігнацій Тшевічек |
| 2013[8] | Анджей Сапковський | Пйотр Деркач (Клуб фантастики «Druga Era») | Павел Дембовський, Міхал Міхальський і Томаш Сташкевич («BookRage») |
| 2012[9] | Іренеуш Коньор | Даніель «Крейт» Залевський (сервіс «Ulice Ankh-Morpork») | Марцін Беме (Audioteka) |
| 2011 | Якуб Малецький | Конрад Вонгровський (Esensja) | Адам Бадовський (CD Projekt) |
| 2010 | Віт Шостак | Адам Санторський («501 Legion») | Рафал Косик і Катажина Сенкевич-Косик (Powergraph) |
| 2009 | Яцек Дукай і Якуб Яблонський | Павел Дембовський | Міхал Стахира і Мацей Засовський (Kuźnia Gier) |
| 2008 | Бартош Мінкевич і Томаш Мінкевич | Вальдемар Грушинський і Мамерт Яніон (організатори Полькону-2008 в Зеленій Гурі) | Войцех Орлінський («Agora SA») |
| 2007 | Яцек Дукай | Вітольд Секежинський, Вавжинець Бакалярський, Анджей Левкович, Павел Потаковськийі (організатори Полькону-2007 у Варшаві) | Марцін Івінський і Міхал Кіцинський (CD Projekt) |
| 2006 | Майя Лідія Коссаковська | Ярослав Флорчак (імпреза «Tolk Folk») | Анджей Мішкурка (видавництво «Mag») |
| 2005 | Ярослав Гжендович | Іоанна Слупек (сайт zajdel.fandom.art.pl) | Станіслав Росек («słowo/obraz terytoria») |
| 2004 | Віт Шостак | Артур Длугош і Конрад Вонгровський («Esensja») | Аніта Касперек (Wydawnictwo Literackie) |
| 2003 | Віт Шостак | Шимон Сокул (Краків) | Анна Бжезінська і Едита Шульц (Agencja Wydawnicza Runa) |
| 2002 | Томаш Багінський | Ришард Дердзинський і Томаш Губала («Parmadili») | Томаш Колодзейчак («Egmont») |
| 2001 | Фелікс Крес | Сільвія «Кіро» Жабинська (Kraków) | Анджей Мішкурка («Mag») |
| 2000[10] | Яцек Дукай | Марцін Ґриґель (Ельблонг) | Марцін Івінський (CD Projekt) |
| 1999 | Марек Губерат | Вітольд Секежинський (Варшава) | Мирослав Ковальський (superNOWA) |
| 1998 | Рафал Земкевич | Станіслав Стрельнік (Краків) | Збігнев Фоньок («Amber») |
| 1997 | Ева Бялоленцька | Збігнев Живадло (Вроцлав) | Анджей Мішкурка («Mag») |
| 1996 | Марек Губерат | Казімеж Келярський (Зелена Гура) | Дорота Малиновська («Prószyński i S-ka») |
| 1995 | Томаш Колодзейчак (Варшава) | Мирослав Ковальський (NOWA) | |
| 1994 | Євгеніуш Дембський | Яцек Родек («Mag») | |
| 1993 | Фелікс Крес | Тадеуш Зиск («Rebis») | |
| 1992 | Анджей Сапковський | Анна Паперковська (Гданськ) | Яцек Фороманський (Phantom Press Int.) |
| 1991 | Томаш Колодзейчак і Даріуш Зенталяк («Voyager») | ||
| 1990 | Рафал Земкевич | Войтех Седенько (Ольштин) | Збігнєв Фоньок («Amber») |
| 1989 | Анджей Сапковський | Вацлав і Гжегож Козубські (Білосток) | Лех Єнчмик («Fantastyka») |
| 1988 | Едмунд Внук-Липинський | Віктор Букато («Alfa») | |
| 1987 | Станіслав Лем | Кшиштоф Паперковський (Гданськ) | Мирослав Ковальський («Iskry») |
| 1986 | Януш Румак (Катовиці) | Віктор Букато (Alfa) | |
| 1985 | Марек Баранецький | Роберт Шмідт (Вроцлав) | Віктор Букато (Alfa) |
| 1984 | Януш Зайдель | Рафал Сурмач (Познань) | Єжи Лучак («TV Katowice») |
| 1983 | Юліуш Махульський | Яцек Родек («Fantastyka») |
Золота Шльонкфа
- 2013 — Богуслав Гвоздецький (Гданський клуб фантастики)
- 2006 — Богуслав Гвоздецький і Кшиштоф Паперковський (Гданський клуб фантастики)
- 1989 — Пйотр Каспровський
- 1986 — Марек Нововейський
Спеціальна відзнака
- 1998 — Кристина Квятковська
Номінанти
- 2023[11]
- Автор: Катажина Клякля, Магдалена Кубасевич, Лукаш Кухарчик, Марцін Мортка, Радек Рак
- Фан: Адріанна Адамська-Ососінська, Мацей Анткевич і Мацей Коснік, Віктор Коліньський, Павел Майка, Войцех Скабек, Магдалена Влохач, Даміан Зємба
- Видавець/Промоутер: Кшиштоф Біліньський (Wydawnictwo IX), Анета Джевецька (Pigmalion Fantastyki)), Томаш Колодзейчак (Egmont), Лукаш Пехачек (Ludiversum), Пшемислав Романський (Wydawnictwo SQN)
- 2022[12]
- Автор: Міхал Цетнаровський, Якуб Цвєк, Антоніуш Дєтціус, Анна Нєзнай, Міхал Протасюк, Магдалена Салік
- Фан: Лукаш Колодзєй, Марцін Шрама, Александа Томіцька-Кайпер, Міхал Вісневський
- Видавець/Промоутерр: Міхал Лісовський (Black Monk Games), Гжегож Млодавський (Польський фонд наукової фантастики), Катажина Сєнкевич-Косик і Рафал Косик
- 2021[13]
- Автор: Якуб Бєлявський, Гжегож Худий, Войцех Гуня, Агнешка Галас, Марта Кісель
- Фан: Мацей Стажицький і Кароліна Супрун (Avangarda), Яцек Дух і Анна Плоценічак-Бабілон (Drużyna Wiewióry), Адам Павловський (Kapitularz), Каміль Борек, Кшиштоф Церан, Анна Янішевська, Рафал Пататин і Анна Пьотровська (Sesje na podsłuchu)
- Видавець/Промоутер: Александер Куш (Almaz), Кшиштоф Білінський (Wydawnictwo IX), Даріуш Васькевич (Wydawnictwo Galakta), Влодзімеж Вечорек (Wydawnictwo Vesper)
- 2020[14]
- Автор: Яцек Денель, Рафал Міколайчик, Кшиштоф Піскорський, Радек Рак, Марта Кісель
- Фан: Якуб Нужинський, Марцін «Alqua» Клак, Аркадіуш Крих, Катажина Пікса, Йоанна Плоска і Магдалена Смичек, Пьотр Деркач і Павел Островський
- Видавець/Промоутерр: Agencja 5 Żywiołów (Дастін і Домінік Вавжиняк), Awaken Realms (Марцін Шверкот і Адріан Комарський), Black Monk Games (Міхал Лісовський, Єжи Жимовський і Дарія Пілярчик), Game Music Festival (Маріуш Борковський), Tomasz Pindel, Prószyński i S-ka (Мацей Маковський, Ельжбета Квятковська), Варшавський ярмарок фантастики (Конрад Маріанський)
- 2019[15]
- Автор: Пьотр Цеслінський, Яцек Дукай, Мартина Радуховська, Роберт Веґнер
- Фан: Ришард Дердзінський, Мацей Пітала, Давід Вікторскі, Лешек Зелінський
- Видавець/Промоутер: Томаш Колодзейчак та Артур Шрейтер (Egmont), Пьотр Мілевський та Міколай Віхер, Анджей Мішкурка (MAG), Кшиштоф Островський (Non Stop Comics), Марцін Звежховський
- 2018[16]
- Автор: Гжегож Худий, Grupa Filmowa Darwin (Ян Юрковський і Марек Гуч), Рафал Косик, Магдалена Куценти, Єжи Маховський
- Фан: Мацей Козєй і Мацей Пітала, Яцек Фалєйчик, Катажина Сєдлецька, Якуб Баранський і Марцін Словіковський
- Видавець/Промоутер:Войцех Орлінський, Storytel, Марек Желковський і Віктор Жвікевич
- 2013[8]
- Автор: Анджей Сапковський, Агнешка Галас, Лукаш Орбітовський, Кшиштоф Піскорський
- Фан: Пйотр Деркач, Войцех Козлінський, Павел Сцібьорек, Кароль Титко і Мацєй Титко
- Видавець: (BookRage), TissoToys, Egmont, Solaris
- 2012[9]
- Автор: Іренеуш Коньор, Якуб Цвєк, Александер Гловацький, Віт Шостак, Роберт Веґнер, Анджей Земянський
- Фан: Даніель Залевський, Матеуш Фроваль, Войцех Жадек
- Видавець: Марцін Беме (Audioteka), TissoToys, Ars Machina, Powergraph, Sine Qua Non
- 2000[10]
- Творець року: Яцек Дукай, Анна Бжезинська, Влодзімеж Ковалевський, Міхал Орач, Анджей Піліпюк
- Фан року: Марцін Гридель (Ельблонг), Шимон Сокул, Міхал Стахира, Сільвія Жабинська
- Видавець року: Марцін Івінський (CD Projekt), Egmont, Prószyński i S-ka, Mag, Portal
Підсумки
Триразовими лауреатами премії стали: Віктор Букато — 1985, 1986 і 1988 (видавець), Яцек Дукай — 2000, 2007іi 2009 (автор), Томаш Колодзейчак — 1991, 1995, 2002 (2 рази як видавець і 1 раз як фан), Мирослав Ковальський — 1987, 1995, 1999 (видавець), Анджей Мішкурка — 1997, 2001 і 2006 (видавець), Анджей Сапковський — 1989, 1992 і 2013 (автор), Віт Шостак — 2003, 2004 і 2010 (автор).
Двічі лауреатами премії ставали: Павел Дембовський — 2009 і 2013 (фан і видавець), Збігнєв Фоньок — 1988 і 1990 (автор), Богуслав Гвоздецький — 2006 і 2013 (Золота Шльонкфа), Марек Губерат — 1996 і 1999 (автор), Марцін Івинський — 2000 і 2007 (видавець), Фелікс Крес — 1993 і 2001 (автор), Кшиштоф Паперковський — 1987 і 2006 (фан і Золота Шльонкфа), Яцек Родек — 1983 і 1994 (видавець), Конрад Вонгровський — 2004 і 2011 (фан), Рафал Земкевич — 1990 і 1998 (автор)
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт премії [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
🔥 Top keywords: Головна сторінкаФайл:XHamster logo.svgДень вишиванкиPorno for PyrosСпеціальна:ПошукВишиванкаЮрай ЦинтулаНова КаледоніяВовчанськУсик Олександр ОлександровичТайсон Ф'юріУкраїнаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиФайл:XVideos logo.svgРоберт ФіцоYouTubeБудинок «Слово»Nemo (співак)МіГ-31БріджертониВійськово-облікова спеціальністьПісенний конкурс Євробачення 2024Всесвітній день вишиванкиТайсон Ф'юрі — Олександр УсикНебінарний гендерБудинок «Слово» (фільм, 2021)Микола ХвильовийFacebook125-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)Шевченко Тарас ГригоровичПриродні заповідники УкраїниТварини Червоної книги УкраїниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Марко ВовчокСкуфЛеся УкраїнкаРослини Червоної книги УкраїниРозстріляне відродженняВійськові звання України
