1-ша окрема мотострілецька бригада (РФ, Донбас)
1-ша окрема мотострілецька Слов'янська бригада (1 омсбр, в/ч 08801) — незаконне збройне формування, входить до складу 1-го армійського корпусу Російської Федерації.[1][2] Формально підпорядковане організації ДНР. Створене у 2014 році з бойовиків, що воювали у Слов'янську, як «Слов'янська бригада». Місце дислокації — окуповані території України, місто Кальміуське Донецької області (колишнє Комсомольське).
| 1-ша окрема мотострілецька бригада | |
|---|---|
| рос. 1-я отдельная мотострелковая Славянская бригада | |
 Емблема | |
| На службі | квітень 2014 — дотепер |
| Країна |  Росія |
| Належність |  «ДНР» |
| Тип | мотострілецькі війська |
| Роль | окупаційні війська |
| У складі | 1-й армійський корпус |
| Дислокація | Кальміуське в/ч 08801 |
| Війни/битви | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
Сформована як бригада в листопаді 2014 в Торезі Донецької області з бойовиків, які воювали влітку в Слов'янську під командуванням Ігоря Гіркіна.[3]
У червні 2015 року СБУ затримала Івана Горбунова, колишнього військовослужбовця 7-ї військової бази РФ, що воював у складі бригади з 2014 року.[4]
У травні 2017 року команда ІнформНапалм оприлюднила розслідування із документами бригади, у якому встановлено повний список імен і склад гаубичного самохідного артилерійського дивізіону. Особовий склад дивізіону — 89 осіб, командир — майор Лізгунов Віталій Петрович. Окрім особового складу, оприлюднені документи містять детальну інформацію включно із серійними номерами вузлів і шасі 6 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика» з бортовими номерами 410—415, що перебувають на озброєнні дивізіону.[5] За даними ІнформНапалм, дивізіон має три батареї по 6 гаубиць з бортовими номерами відповідно 41х, 42х, 43х. Після запиту до Міністерства оборони України щодо серійних номерів було отримано відповідь, що «техніка не перебуває і ніколи не перебувала на озброєнні ЗСУ».[6]
Символіка і маркування
Станом на 2017 рік, тактичні знаки належності до 1 ОМСБр: «одиниця в ромбі» або «51 в трикутнику».[5]
Склад
2014
За даними проросійських джерел станом на червень 2014:[7]
- штаб
- комендантський взвод
- загін «Мотороли»
- загін «Мачете»
- загін «Кепа»
- батальйон «Царя»
- батальйон «Червоний міст» (командири — «Душман», «Дружок»)
- рота «Кепа»
- мінометна батарея (командир «Пєпєл»)
- рота «Мінера»
- рота «Рисі» (за іншими даними — батальйон «Тора», з командирами «Химик», «Ромео»)
- диверсійно-розвідувальна рота (командири — «Отєц», «Вадим»)
- взвод «Козиря»
- група ППО
- бронегрупа «Тарана»
- військова поліція
- інші
2017
За даними Давида Баташвілі на травень 2017:[8]
- штаб
- 1-й мотострілецький батальйон «Вікінг»
- 2-й мотострілецький батальйон «Семенівський»
- 3-й мотострілецький батальйон
- танковий батальйон
- гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
- гаубичний артилерійський дивізіон
- реактивний артилерійський дивізіон
- протитанкова артилерійська батарея
- розвідувальна рота
- зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- інженерно-саперна рота
- рота зв'язку
- медична рота
- рота технічного забезпечення
- рота матеріального забезпечення
- взвод снайперів
- комендантський взвод
Озброєння
За даними Давида Баташвілі на травень 2017:[8]
- 43 од. БМП-1
- 9 од. БМП-2
- 9 од. БТР-80
- 11 од. Т-72Б
- 6 од. Т-64БВ
- 12 од. 122мм Д-30
- 12 од. 122мм сг 2С1 «Гвоздика», за даними ІнформНапалм — 18 одиниць.[5]
- 18 од. БМ-21 «Град»
- 18 од. 120 мм мінометів
- 4 од. 100 мм гармат МТ-12 «Рапіра»
- 6 од. БМ 9А34(35) «Стріла-10»
- 6 од. ЗУ-23-2
- ПТРК 9К113 «Конкурс»
- ПЗРК 9К38 «Ігла»
Командування
- (2016) генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович (під іменем прикриття Дигало (Варавва) Микола Миколайович)[5]
Втрати
З відкритих джерел відомо про деякі втрати 1 ОМСБр:
