Волошка короткоголова
Волошка короткоголова[1][2] (Centaurea breviceps) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae), ендемік півдня України.
Волошка короткоголова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Волошка (Centaurea) |
Вид: | C. breviceps |
Біноміальна назва | |
Centaurea breviceps Iljin, 1927 | |
Синоніми | |
Centaurea margaritacea subsp. breviceps (Iljin) Dostál |
Біоморфологічна характеристика
Це дворічна трава 60–150 см заввишки. Стебла дуже розгалужені, разом з листками дещо павутинні. Листки 2-пірчасторозсічені. Квітки від рожево-пурпурових до блідо-рожевих. Сім'янка бура, з повздовжніми реберцями. Насіння 3.5–4.2 мм довжиною, світло-або темно-буре, з білими поздовжніми реберцями; чубчик білий, 3–3.5(4) мм завдовжки. Період цвітіння: липень і жовтень[2][3].
Середовище проживання
В Україні вид зростає на відкритих пісках — біля Степу (вздовж лівого берега нижньої течії Дніпра та Дніпровського лиману), Миколаївська й Херсонська області[2][3].
Загрози й охорона
У ЧКУ має статус «вразливий»; охороняється у Чорноморському БЗ, заказнику загальнодержавного значення «Березові колки», ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Саги» (Херсонська обл.), РЛП «Кінбурнська коса». Загроза: освоєння пісків під сільськогосподарські культури та лісонасадження[3].