Авіаносець «Клемансо» (фр. Clemenceau (R98)) — французький авіаносець однойменної серії періоду Холодної війни. Названий на честь Жоржа Клемансо. Другий корабель з такою назвою у ВМС Франції.

Авіаносець «Клемансо»
Авіаносець «Клемансо»
Служба
Тип/класАвіаносець
Держава прапора
Спущено на воду21 грудня 1957 року
Введено в експлуатацію22 листопада 1961 року
Виведений зі складу флотузнятий з озброєння 25 вересня 1997 року
Статусутилізований
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж27 300 тонн (стандартна)
32 720 тонн (повна)
Довжина265 м
Ширина51,2 м
Осадка8,6 м
Технічні дані
Рухова установка2-вальна паротурбінна установка
Потужність126 000 к.с. (93 960 кВт)
Швидкість32 вузли
Автономність плавання7 500 миль на 18 вузлах
Екіпаж1 338 чоловік
(64 офіцери)
Озброєння
Артилерія8 x 100-мм універсальних гармат
Авіаціядо 40 літаків

Історія створення

Авіаносець «Клемансо» був закладений у жовтні 1955 року на верфі Брестського арсеналу. Спущений на воду 21 грудня 1957 року, вступив у стрій 22 листопада 1961 року. Випробування показали недостатню остійність корабля, тому у 1966 року він був обладнаний булями.

Історія служби

Після вступу у стрій авіаносець «Клемансо» до 1965 року базувався в Тулоні та ніс службу переважно у Середземному морі. У 1962 році здійснив похід в Атлантичний океан та Північне море. З 12 березня по 19 грудня 1938 року здійснив навколосвітнє плавання навколо Африки та мису Горн, під час якого заходив на Таїті та брав участь у ядерних випробуваннях на атолі Муруроа.

З квітня 1969 року по березень 1970 року «Клемансо» пройшов ремонт, після чого у червні 1970 року здійснив похід в Атлантику та Норвезьке море. В 1971 році здійснив навчальне плавання в Дакар.

Протягом жовтня-листопада 1974 року авіаносець перебував у Аденській затоці для захисту незалежності Джибуті (операція «Sapphire I»).В лютому 1975 року надавав допомогу мешканцям острова Маврикію, який сильно постраждав від тропічного циклону.

Навесні 1975 року «Клемансо» повернувся у Брест, де пройшов ремонт та модернізацію. У 1977 році здійснив другий похід до берегів Джибуті (операція «Sapphire II»). З липня 1977 року по березень 1979 року проходив ремонт та модернізацію. З жовтня 1983 року по березень 1984 року під час громадянської війни в Лівані авіаносець здійснював патрулювання біля берегів Лівану (операція «Olifant»), під час якого 17 листопада 1983 року завдавав ударів по базах ісламських терористів.

З вересня 1984 року по січень 1985 року на авіаносці проводився ремонт головної енергетичної установки, а з вересня 1985 року по вересень 1986 року — модернізація, під час якої і 4 100-мм артилерійські установки були замінені двома ЗРК Crotale.

З липня 1987 року по вересень 1988 року «Клемансо» ніс службу в Індійському океані, де захищав торгове мореплавство в Ормузькій протоці під час Ірано-іракської війни (операція «Promethee»). У серпні 1990 року авіаносець знову перебував в Індійському океані, де брав участь в операції «Щит пустелі».

21 липня 1991 року під час стоянки в Тулоні в ангарі корабля виникла пожежа. З січня по червень 1992 року авіаносець пройшов ремонт та модернізацію, під час якої були встановлені ЗРК MBDA Mistral.

У 1993—1994 роках авіаносець брав участь в операціях біля берегів Югославії, де його літаки виконували розвідувальні польоти та завдавали ударів по позиціях сербських військ (1-9.1993, 3-5.1994, 7.1994, 12.1995-3.1996, 11-12.1996).

1 вересня 1997 року авіаносець «Клемансо» був виключений зі списків флоту.

Утилізація

31 грудня 2005 року «Клемансо» вирушив в Аланг (Індія) для утилізації. Але оскільки корабель був побудований із використанням шкідливих речовин (азбест, свинець, ртуть), Грінпіс організував протести, і 6 січня 2006 року Верховний суд Індії заборонив захід корабля в індійські територіальні води[1]. Крім того, 15 січня уряд Єгипту заборонив прохід корабля по Суецькому каналу. Коли дозвіл таки був отриманий, він викликав незадоволення екологічних організацій[2]. Зрештою, президент Жак Ширак розпорядився повернути корабель у Францію[3].

У 2009 році корабель вирушив на утилізацію на верфі Able UK у Великій Британії.[4][5].Утилізація розпочалась в листопаді 2009 року та завершилась наприкінці 2010 року.

Галерея

Література

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Часть 1. США, Франция
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.

Посилання

Примітки

Див. також