Pinguicula grandiflora
Pinguicula grandiflora Lam. (укр. Товстянка великоквіткова)[1] — вид комахоїдних трав'янистих рослин з роду товстянка (Pinguicula) родини пухирникових (Lentibulariaceae).
| Pinguicula grandiflora | |
|---|---|
 | |
| Pinguicula grandiflora | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Товстянка (Pinguicula) |
| Вид: | P. grandiflora |
| Біноміальна назва | |
| Pinguicula grandiflora Lam., 1789 | |
| Підвиди | |
Pinguicula grandiflora subsp. grandiflora | |
Загальна біоморфологічна характеристика
Багаторічна рослина 8-15 см, з досить міцним залозисто запушеним стеблом. Широке, плоске, довгасто-яйцеподібне, притиснуте до землі лопатчасте листя близько 7,5 — 10 см завдовжки, 1 — 3 см завширшки, злегка загорнуте по краях. Відрізняється порівняно великими квітками (25 — 35 мм). Квітки фіолетові з білуватою серединкою, 5-пелюсткові, з довгими шпорцями на тонких квітконосах близько 10 см завдовжки високо підняті над розеткою листя, чашечка залозиста. Цвіте з травня по серпень. Плід — коричнева яйцювато-конічна коробочка. Насіння еліпсоїдальне близько 1 мм завдовжки. Восени листя зникають, і рослина утворює зимуючі бруньки.
Листя вкриті волосинками з клейкою рідиною. Також на листках є пори, що виділяють кислоту та ензими тоді, коли у пастку потрапляє комаха. Перетравлена комаха абсорбується тими самими порами назад до організму рослини.[2]
Підвиди
Окрім типового підвиду Pinguicula grandiflora subsp. grandiflora описаний підвид Pinguicula grandiflora subsp. rosea (Mutel) Casper, що відрізняється світло-рожевими квітками. Це ендемічний для Франції вид, що росте на вапнякових горах біля Гренобля.[3]
Поширення
Європейський вид товстянки, в природі зустрічається на заході Ірландії і в горах Південно-Західної Європи (Іспанія, Андорра, Франція, Північна Італія і Швейцарія). Інтродукований в Англії і Новій Зеландії, також, можливо, у Швеції і Колумбії.
Екологія
Росте по торфовищах, на вологих тінистих скелях, переважно вапнякових відкладах, біля водойм, на заболочених луках на висоті 500 — 2 500 м над рівнем моря.
Галерея
Ілюстрація Pingicula grandiflora Вільяма Міллера, опублікована у виданні «англ. The Botanical Cabinet: Consisting of Coloured Delineations of Plants, from All Countries» 1818 року
Квітка Pinguicula grandiflora
Pinguicula grandiflora f. chionopetra поблизу Ітксассу, Атлантичні Піренеї, Франція
Природне місцезростання Pinguicula grandiflora поруч з Dactylorhiza majalis ssp alpestris
Pinguicula grandiflora в горах Пікос де Еуропа, Іспанія
Листя Pinguicula grandiflora з бутонами
_en_la_Senda_del_Arcediano._Amieva_(Asturias)._Parque_Nacional_Picos_de_Europa._ES1200001._ROSUROB.JPG)
Див. також
Примітки
Джерела
- Tela Botanica (France métro): Pinguicula grandiflora Lam., 1789(фр.)
- http://erick.dronnet.pagesperso-orange.fr/pinguicula_grandiflora1.htm [Архівовано 7 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Online Atlas of the British and Irish flora (укр. Он-лайн Атлас британської та ірландської флори)(англ.)
- http://botany.cz/cs/pinguicula-grandiflora/ [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- http://www.carnivorousplants.org/cp/Genera/Pinguicula.php [Архівовано 14 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.omnisterra.com/bot/cp_home.cgi [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.pinguicula.org/pages/pages_principales/content.html [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.tropicos.org/Name/50154907 [Архівовано 9 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Энциклопедия декоративных садовых растений [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Pinguicula grandiflora Lam. // «Плантариум» [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
