Stahleckeria
| †Stahleckeria Час існування: Середній тріас - пізній тріас | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stahleckeria potens von Huene, 1935 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Stahleckeria — викопний рід дицинодонтів. Наразі визнано лиш один вид - S. potens, названий фон Гюне 1935 на честь Рудольфа Шталекера, що знайшов перші зразки. Жили ці тварини на території сучасних Південної Америки (Бразилія, де було здійснено перші знахідки та, ймовірно, Аргентина) й Африки (Намібія). Це були, можливо, одні з найбільших дицинодонтів (близько 3,5 м завдовжки), харчувались рослинністю. Від багатьох дицинодонтів відрізнялися тим, що не мали бивнів. Більшість відомих зразків походять із ладинських покладів, та 2019 до цього роду також було віднесено ізольовану кістку із карнію Аргентини, щоправда, без можливості видової ідентифікації.
Систематика
Romer & Price (1944) було описано другий вид - S. lenzii, Cox (1965) переописав цей вид віднесши до окремого роду - Barysoma. Згодом, Lucas (1993) визнав B. lenzii синонімом S. potens. Lucas (2002) було названо новий вид, S. impotens, однак, згодом останній було визнано заснованим на характеристиках, що можна пояснити індивідуальною чи віковою варіацією або було помилково інтерпретовано.[1]
Нижче наведено кладограму, що ілюструє зв‘язки між шталекеріїдами згідно з Sulej & Niedźwiedzki (2019):[2]
| Stahleckeriidae |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
 | Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |