Булахов Михайло Гапейович
Бу́лахов Михайло Гапейович (біл. Булахаў Міхаіл Гапеевіч, 22 липня 1919, с. Маслаки Могильовської області, Білорусь — 5 травня 2012) — білоруський мовознавець. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч наук Білорусі (1972). Нагороджений медаллю (1990) та орденом Ф. Скорини (1997). Учасник Другої світової війни.
| Булахов Михайло Гапейович | |
|---|---|
| біл. Міхаіл Гапеевіч Булахаў | |
| Народився | 22 липня 1919 Maslakid, Горецький повітd, Гомельська губернія, РСФРР |
| Помер | 5 травня 2012 (92 роки) |
| Країна | .svg){kind=small} Російська СФРР СРСР Білорусь |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1940) |
| Заклад | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd Білоруський державний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Вчителі | Бархударов Степан Григорович |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
Біографія
Закінчив Могильовський педагогічний інститут (1940). Працював учителем (1939—1940); у Мінському педагогічному інституті (1948—1951): асистент, викладач, старший викладач, від 1949 — завідувач кафедри російської мови; 1951—1965 — в Інституті мовознавства Білоруської АН: старший науковий співробітник, від 1952 — завідувач сектору сучасної білоруської мови. 1965—1975 — завідувач кафедри російської мови Білоруського університету; 1975—1990 — завідувач кафедри загального і російського мовознавства, від 1990 — професор Білоруського педагогічного університету. Наукові роботи присвячені російському, білоруському, слов'янському та загальному мовознавству. Вивчав «Слово о полку Ігоревім», особливості мови текстів, виданих Ф. Скориною; досліджував прикметник у білоруській мові, звукову і граматичну систему сучасної білоруської літературної мови; розробив основні принципи побудови повної граматики. Співавтор п'ятитомної «Энциклопедії „Слова о полку Игореве“» (Санкт-Петербург, 1995), керівник автор. колективу зі створення «Граматыкі беларускай мови» (т. 1, Мінськ, 1962; т. 2, Мінськ, 1966), низки навчальних підручників і посібників. Тритомна праця Б. «Восточнославянские языковеды: Библиогр. словарь» (Минск, 1976—78, т. 1—3) містить статті про життя й наукову діяльність 354-х східнослов'янських мовознавців від 16 століття.
Праці
- Развіццё беларускай літаратурнай мови ў XIX—ХХ ст. ва ўзаемаадносінах з іншымі славянскімі мовамі. Мінск, 1958;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы XIV—XVII стагоддзяў. Мінск, 1971;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы. Мінск, 1973; Восточнославянские языки. Москва, 1987 (співавт.);
- «Слово о полку Игореве» в литературе, искусстве, науке: Краткий энциклоп. слов. Минск, 1989.
Література
- Германович И. К. Булахов Михаил Гапеевич. Минск: 1999.
- Ліўшыц, Уладзімір. Выдатны вучоны лінгвіст// У кн.: Раскопкі вакол Горацкага Парнаса.— Горкі: 2001.— С.167-170.
- М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 576
 | Це незавершена стаття про особу Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |