Оксид калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Оксид калію

Кристалічна ґратка K2O
Назва за IUPACКалій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS 12136-45-7
Номер EINECS 235-227-6
ChEBI 88321
SMILES [O-2].[K+].[K+][1]
InChI InChI=1S/2K.O/q2*+1;-2
Номер Бельштейна 8129997
Властивості
Молекулярна формулаK2O
Молярна маса94,196 г/моль
Зовнішній виглядсірі кристали
Густина2,35 г/см³[2]
Тпл350 °C (розкладається)[2]
Розчинність (вода)реагує
Розчинність (етери)розчинний
Розчинність (етанол)розчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-361,5 кДж/моль
Пов'язані речовини
Інші аніонигідроксид калію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ка́лію — неорганічна бінарна сполука калію та кисню складу K2O. Являє собою білі кристали. Оксид розчинний в етерах та спиртах, реагує з водою. Проявляє сильні осно́вні властивості. Сполука поширена в природі у вигляді поташу, нефеліну, ортоклазу.

Поширення у природіред. код

Ортоклаз

У природі оксид калію поширений у вигляді природного карбонату калію (поташу). Присутній також у змішаних мінералах нефеліні та ортоклазі.

Фізичні властивостіред. код

Оксид калію являє собою білі кристали. Сполука розчинна у спиртах та етерах. За температури більше 300 °C є нестійкою і починає розкладатися.

Отриманняред. код

Оксид калію не вдається отримати прямою взаємодію калію та кисню — продуктом є супероксид калію. Його синтезують, наприклад, відновленням супероксиду або гідроксиду калію:

За високої температури є можливим отримати оксид шляхом термічного розкладання карбонату калію:

Хімічні властивостіред. код

При нагріванні у вакуумі оксид калію диспропорціонує на пероксид калію та калій:

Енергійно взаємодіє з водою з виділенням великої кількості тепла:

Оксид калію проявляє сильні осно́вні властивості: взаємодіє з кислотами, а також кислотними й амфотерними оксидами:

Реагує з рідким аміаком:

Див. такожред. код

Приміткиред. код

  • а б За тиску 101,3 кПа
  • Джереларед. код

    • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
    • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : "Мир", 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
    • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

    Навігаційне меню