Розумовський Олексій Кирилович
Розумовський Олексій Кирилович (12 (23) вересня 1748, Петербург — 5 (17) квітня 1822, Почеп, Стародубщина) — державний діяч Російської імперії, граф. Син українського гетьмана Кирила Розумовського. Родоначальник дворян Перовських: батько Антонія Погорільського, дід Олексія Толстого, прадід Софії Перовської.
| Розумовський Олексій Кирилович | |
|---|---|
 Розумовський Олексій Кирилович | |
| Народився | 12 (23) вересня 1748 Петербург |
| Помер | 5 (17) квітня 1822 (73 роки) Почеп, (нині Брянська область, Росія) ·старість |
| Поховання | Новгород-Сіверський |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Діяльність | міністр народної освіти Російської імперії |
| Титул | граф |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Батько | Кирило Розумовський[1] |
| Мати | Наришкіна Катерина Іванівна[1] |
| Брати, сестри | Розумовська Ганна Кирилівна, Загрязька Наталія Кирилівна, Розумовський Петро Кирилович, Розумовський Григорій Кирилович, Розумовський Андрій Кирилович, Розумовський Лев Кирилович і Розумовський Іван Кирилович |
| У шлюбі з | Varvara Sheremetevad |
| Діти | Перовський Олексій Олексійович[2], Anna Perovskayad, Olga Perovskayad, Перовський Микола Іванович, Варвара Олексіївна Розумовська, Перовський Лев Олексійович, Yekaterina Uvarovad, Pyotr Razumovskyd, Mariya Perovskayad і Sofia Alexeevna Lvova (nee Perovskaya)d |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився у Петербурзі. Його учителем був німецький історик, член Російської АН А. Шлецер.
Вчився у Стразбурзькому університеті.
З 1769 року був придворним Катерини II, сенатор у 1786-95 роках.
1795 року вийшов у відставку.
Від 1807 року — попечитель Імператорського Московського університету (за його наказом ректора стали обирати не на рік, а на три).
Був покровителем Товариства дослідників природи.
1810-1816 — міністр народної освіти. У перші роки багато зробив для розвитку початкових і середніх шкіл (за його сприяння відкрито Царськосільський ліцей, Грецьке училище в Ніжині, гімназію у Києві, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті), згодом почав проводити реакційну політику щодо освіти та насильницьку русифікацію Правобережної України і Білорусі.
Був членом масонської ложі, віце-президентом Російського Біблійного товариства.
Після відставки жив у Підмосков'ї, а в останні роки — в Україні (у Почепі Мглинського повіту на Стародубщині (нині у складі Брянської області РФ), де й помер.
Див. також
Джерела та література
- Бойко О. Д. Розумовський Олексій Кирилович [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 268. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
- Васильчиков, Александр Алексеевич. Семейство Разумовских [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Разумовский, Алексей Кириллович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Примітки
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
